"Дніпробуд" у Кам’янському: десять фактів з історії району
Ілюстрація зі статті: Демюр Ю. Архитектура Днепродзержинского гидроузла // Строительство и архитектура. – 1966. – № 6.
Шістдесят років тому, 15 грудня 1963-го, було запущено в експлуатацію перший гідроагрегат Дніпродзержинської (згодом – Середньодніпровської) ГЕС.
З нагоди цієї дати, а також прийдешнього Дня енергетика згадаймо 10 фактів з історії житлового району гідроелектростанції.
- Проєкт району Дніпродзержинської ГЕС, як і самої електростанції, було розроблено Українським відділенням інституту "Гідропроєкт", місто Харків. Як і гідроелектростанція, житломасив будувався управлінням "Дніпробуд" – звідси й походить сучасна, популярна серед містян назва району.
- Будівництво житлового району, який тоді називався селищем, розпочалося одночасно з ГЕС – у 1956 році. А вже в 1960 році квартали району були представлені на всеукраїнський конкурс та заслужили першу премію.
- У 1963 році на республіканський конкурс було висунуто благоустрій і озеленення всього району. За цю роботу авторському колективу та проєктувальникам також присудили 1-шу премію.
- У 1966 році житловий район у цілому послужив об’єктом республіканського та державного конкурсів, і його проєктанти та будівельники теж заслужили винагороду.
- Територія району стала найбільш "екологічною" в тодішньому місті: достатньо віддалена від зони шкідливих впливів промислових підприємств та розташована в сприятливому секторі рози вітрів. Крім того, це був єдиний район міста, який мав вільний доступ до річки Дніпра.
- На плані району його вулиці називалися номерними Продольними та Поперечними: зокрема, сучасна вулиця Квітів були позначена як Третя Поперечна.
- Житлові та громадські будівлі району зводилися за типовими проєктами. В оздоблення будівель було широко введено колір: сполучення білої та червоної цегли й червоної черепиці сприймалося нарядно.
- Зелені насадження становили 32 відсотки, тобто майже третину території району. На душу населення порівняно з іншими містами (на той час) це було в три з половиною рази більше, ніж у Києві.
- Проєкт передбачив максимальне збереження існуючих дерев і рослинного покриву. Наприклад, після прив’язки одного з житлових будинків виявилося, що для його будівництва необхідно знищити групу дорослих дерев. Місце розташування будинку змінили і дерева зберегли.
- Багато праці й турботи для збереження існуючих дерев проявили й самі будівельники. Вони залишали зелені насадження у безпосередній близькості від будівель, оминаючи тротуарами і доріжками. Загалом на території району було збережено близько 3 тисяч фруктових і декоративних дерев та висаджено 15 тисяч нових.
"Озеленення дитячої площадки в селищі будівельників Дніпродзержинської ГЕС (1960 р.)".
Із книжки Л. М. Грачової 1963 року "Селищне житлове будівництво в промислових районах УРСР (1918–1962 рр.)"