Голодомор 1932–1933 років в Україні був трагічною подією, яка залишила глибокий слід в історії країни. Ось 10 ключових фактів про цей період:

Геноцид

Україна і ще 28 країн світу, включаючи США, Канаду, Німеччину та Польщу, визнали Голодомор актом геноциду. Верховна Рада України ухвалила це рішення у 2006 році.

Кількість жертв

Згідно з оцінками Інституту демографії України, від Голодомору загинули щонайменше 3,9 мільйона українців. Загальні втрати населення враховуючи недоотримане народження — 4,5 мільйона осіб.

Географія трагедії

Голод охопив значну частину України. Найбільше постраждали Харківська, Київська, Полтавська, Черкаська та Вінницька області. Інші регіони, як Галичина, що входила до Польщі, голоду не знали.

“Чорні дошки”

Села, які не виконували плани хлібозаготівель, потрапляли на так звані “чорні дошки”. Це означало економічну ізоляцію та конфіскацію всього продовольства, що фактично прирікало мешканців на голодну смерть.

Свідчення і перші повідомлення

Першими про трагедію в Україні написали журналісти Малкольм Маґерідж і Гарет Джонс у 1933 році. Водночас деякі, як Волтер Дюранті, намагалися применшити масштаби трагедії.

Репресивні заходи

Так званий закон “про п’ять колосків” запровадив суворі покарання за збирання залишків зерна на полях. За його порушення було засуджено понад 150 тисяч людей.

Канібалізм

У безвихідних умовах люди вдавалися до канібалізму. За архівними даними, лише за 1932–1933 роки було засуджено понад 2500 осіб за такі випадки.

Переселення

Для відновлення спустошених регіонів до України переселяли людей з Росії та Білорусі. Проте більшість з них не змогли адаптуватися і повернулися назад.

Цензура і замовчування

У радянські часи про Голодомор не говорили. Термін “Голодомор” увійшов в ужиток лише у 1978 році завдяки емігрантам, а офіційне визнання трагедії в СРСР почалося лише наприкінці 1980-х.

Меморіал і вшанування

У Києві відкрито Національний музей Голодомору-геноциду, а пам’ять про жертв Голодомору офіційно вшановується кожної четвертої суботи листопада.

Ці події нагадують про трагічні наслідки тоталітаризму та репресій. Дослідження і пам’ять про Голодомор є важливими для запобігання подібним трагедіям у майбутньому.