Вересневий день біля Дніпра, тиха вода, вудки та розмови у колі своїх: ветерани війни – співробітники Каметсталі, зібралися на традиційну осінню риболовлю. Такі зустрічі допомагають відновити сили, підтримувати зв’язок із побратимами та впевненіше почуватися у цивільному житті. Тож підприємство і Метінвест підтримують спільноту "Сталеві" та ветеранські ініціативи щодо спільного відпочинку і спілкування.

Цього разу місцем зустрічі стала мальовнича затока на березі Дніпра, відома під кумедною назвою Калоша. Ветерани приїхали сюди разом із родинами, щоб хоча б на день змінити звичний ритм, побути на природі та поспілкуватися без звичної метушні.

Ранкова тиша над водою швидко змінилася азартом. Риболовля – це і відпочинок, і захоплення, у якому завжди є місце приємному суперництву. Цього дня з найбільшим уловом вітали залізничника Олега Кучеренка. Проте у цьому товариському турнірі призові місця не визначали – важливішими були сам процес, спілкування та час, проведений разом.

А поки хлопці стежили за поплавцями, на вогнищі готувалося смачне "авторське" харчо. За спільним столом розмовляли про життя, сьогодення і нещодавню службу, згадували побратимів, яких уже немає поруч. Знайшлося місце і для жартів та обговорення подальших планів ветеранської спільноти.

Повернення до цивільного життя після війни – це не лише повернення до роботи та звичних справ. Не менш важливо зберегти коло людей, які розуміють твій досвід, відчувати підтримку й мати простір для простого людського спілкування. І цього дня все було просто й добре: Дніпро, осіннє сонце, риболовля, смачна їжа та свої люди поруч. Іноді для хорошого відновлення потрібно саме це.

Олег Кучеренко, монтер колії цеху ремонтів УЗТ:

– Риболовлею, як і більшість чоловіків, захоплююся з дитинства. Для мене це не просто хобі, а можливість перезавантажитися, відволіктися від щоденних турбот. Цього разу мені ще й пощастило з уловом – можу похвалитися найкращим результатом. Але насправді це не головне. Найголовніше, що ми знову були разом і говорили про те, що для нас важливо і що плануємо робити далі. Такі зустрічі нам справді потрібні. Тож і ті, хто був цього разу, і ті, хто не зміг приєднатися, обов’язково ще зустрінемося. Тим більше, осінь тільки починається – це грибна пора, тож ми вже й тут маємо певні плани.