Річ навіть не в тому, що це мікропластик. Проблема набагато глибша.

Вчені з Федерального університету Сан-Карлос у Бразилії провели незвичайне дослідження, вирішивши з’ясувати, чи може вплинути гліттер на екосистему водойм. Вони виходили з припущення про шкоду мікропластику, який становить основну частину блискіток, а також з розміру частинок, які минають багато фільтрів і потрапляють у водну систему.

У Європейському союзі вже ухвалили заборону на використання блискіток із мікропластику, оскільки він сам по собі завдає шкоди екосистемам. Однак нове дослідження демонструє, що шкода від популярного декору може бути навіть істотнішою. Автори роботи зазначили, що фарба, якою покривають блискітки, містить алюміній, вісмут, залізо або титан. Ці метали можуть перешкоджати тому, щоб водні рослини отримували достатню кількість сонячного світла.

Вченими досліджувалися водорості елодея бразильська. Ця водна рослина поширена в Бразилії, Уругваї та Аргентині. Вона виконує багато важливих для всієї екосистеми функцій, забезпечуючи навколишнє середовище поживними речовинами, насичуючи воду киснем. Здатність елодеї очищати воду від токсичних сполук використовується в штучних озерах і акваріумах.

Автори роботи розподілили по колбах 400 таких водоростей і купили у звичайному роздрібному магазині блискітки із середньою площею поверхні 0,14 квадратних міліметра. У колби були додані частинки гліттера, виходячи з пропорції 0,04 грама на один літр води. Контрольна група росла без додавання блискіток. Частину колб розмістили на світлі, частину – в темряві.

Дослідження показало, що швидкість фотосинтезу у водоростей, які росли без додавання глітеру, виявилася вищою в 1,54 раза. Частинки блиску перешкоджали потраплянню необхідної кількості світла на рослини. Погіршилося і дихання водоростей, але не так значно.

Автори роботи підкреслюють, що це лише один окремий приклад несподіваного впливу косметичного засобу на один вид рослини. Однак наслідки можуть бути більш істотними, якщо не звернути увагу на такий забруднювальний фактор. Передбачити, наскільки серйозною є ця проблема, доволі складно, бо важко оцінити поширення частинок глітеру в системах водовідведення. Але замислитися варто.

ЄС уже заборонив продаж глітеру

У вересні 2023 року Європейський Союз заборонив продаж глітеру та гранульованого пластику через шкідливий вплив їх на довкілля.

У рішенні Євросоюзу інформують, що мікропластик, нерозчинний у воді, розкладається дуже повільно, його можуть проковтнути тварини, також це шкодить навколишньому середовищу і потенційно і здоров’ю людини.

Полімери мікропластику вже знаходили в питній воді та їжі. Вони накопичуються в навколишньому середовищі та сприяють забрудненню мікропластиком. Вчені знаходили мікропластик скрізь: і в глибинах океанів, і в антарктичному льоду. А тепер, як показали нові дослідження, його виявили ще й у хмарах на вершинах двох японських гір.

Таке забруднення надзвичайно стійке. Його практично неможливо видалити і що воно поступово накопичується. Європейське хімічне агентство підрахувало, що нині понад 42 тисячі тонн спеціально вироблених мікрочастинок пластику щорічно потрапляє в навколишнє середовище.

Раніше ми писали: Навколишнє середовище – тиха жертва війни: як росія вчиняє екологічні злочини