Зустріч урядів України й Польщі на українсько-польському кордоні, яку ініціював раніше Зеленський, 23 лютого не відбулася. Про це в Telegram проінформував прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр заявив, що Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску з Польщею, якщо блокада не припиниться.

Шмигаль також наголосив, що останні 5 місяців Україна не продає зерно, кукурудзу, насіння соняшника та ріпак на польський ринок. За його словами, через Польщу українське зерно їде тільки транзитом. До того ж через польський кордон проходить лише 5% аграрного експорту

Шмигаль оголосив план, згідно з яким Україна пропонує Польщі розблокувати спільний кордон. Він складається з п’яти кроків і має назву «План взаємопорозуміння». Україна готова експортувати до ЄС товари без квот і мит в обсягах, не більших за ті, що були в середньому у 2022 та 2023 роках. Якщо експортуватиме більше, то повернуться обмеження

“Місяць тому в Києві прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск говорив про те, що Польща є найнадійнішим, найважливішим союзником України в цій смертельній сутичці зі злом. Місяць тому ми погоджувалися, що блокування кордону шкодить нашим країнам і що важливо не допустити подібних інцидентів. Пройшов місяць, і ми знову повернулися в цю точку. Тільки тепер ми бачимо відверті провокації, написав у Telegram Шмигаль. Ми розуміємо складнощі, з якими стикається польський уряд. І ми готові допомогти у вирішенні цієї ситуації. Ми йдемо на зустріч. Але, на жаль, така зустріч із польськими урядовцями сьогодні не відбулася.”

Україна розробила та пропонує Польщі план деблокади кордону — «План взаємопорозуміння»

Крок №1. Україна погоджується на обмеження, які запропонувала Єврокомісія щодо нашого аграрного експорту. Це автоматичні захисні заходи, які були представлені в межах рішення Єврокомісії з пропозицією продовжити безмитну торгівлю ЄС та України. Мова йде, зокрема, про обмеження на м’ясо птиці, яйця, цукор.

Україна погоджується з пропозицією експортувати до ЄС ці товари без квот та мит в об’ємах не більше, ніж були в середньому у 2022 та 2023 роках. Якщо експортуватиме більше, то повертаються обмеження.

Ми також готові продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшника та ріпака. Тобто, без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплять на польський ринок.

Крок №2. Україна направляє звернення до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг, тобто аналіз кластерів 4 і 5, до яких входить аграрна політика та транспорт.

Це потрібно для того, аби раз і назавжди зняти маніпуляції щодо якості нашої аграрної продукції, а також щодо того, чи відповідає підтримка наших аграріїв стандартам Світової організації торгівлі.

Водночас принципова позиція України — це повна лібералізація торгівлі з ЄС. Це продовження «економічного безвізу».

Питання торгівлі України та ЄС буде вирішуватися саме з ЄС, а не на рівні окремих країн.

Крок №3. Пропонуємо польському Уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт в ЄС.

За 11 місяців 2023 року росія продала в Європу агропродукції та продуктів харчування на 2,5 млрд євро. 5,1 млн тонн продовольства. За весь 2022 рік – 4,9 млн тонн. Російський експорт продовольства в ЄС зростає під час війни! Це треба зупинити! Україна та Польща точно можуть замістити цю продукцію.

Ми також звертаємося до Єврокомісії ще з двома пропозиціями:

Розглянути додаткові обмеження та посилений моніторинг на аграрний імпорт третіх країн до ЄС, як це відбувається зараз з Україною.

Звертаємося щодо запуску спільного контролю на кордоні України та країн ЄС. А також пропонуємо розширити пілотний проєкт щодо обміну митною інформацією.

Крок №4. Пропонуємо створити «Тристоронній штаб: Україна, Польща, Європейська комісія» під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії. До роботи цього штабу також долучимо українські та польські аграрні асоціації. Ми маємо працювати цілодобово, аби оперативно вирішувати всі непорозуміння.

Крок №5. Блокада кордону з боку Польщі вже давно вийшла за межі блокади зерна. Сьогодні ця блокада загрожує національній безпеці України.

Ми вдячні польському Уряду за чітку позицію щодо пропуску через кордон боєприпасів, військового обладнання, гуманітарної допомоги, медичних засобів. Вважаємо, що такий підхід має бути поширено на критично необхідне Україні пальне.

Вітаємо ініціативу Прем’єр-міністра Дональда Туска внести до переліку об’єктів критичної інфраструктури прикордонні пункти пропуску з Україною та відповідні ділянки залізниці.

Зі свого боку, український Уряд також прийняв відповідні рішення щодо визнання прикордонних пунктів пропуску з нашими західними сусідами критичною інфраструктурою.

Одночасно ми розраховуємо, що спільний Тристоронній штаб знайде рішення щодо безперешкодного пропуску інших груп товарів. Адже сьогодні на кордоні з обох сторін стоять понад 9 тисяч вантажівок.

Тристоронній штаб має працювати цілодобово, і питання блокування кордону має бути вирішено значно раніше, ніж 28 березня — дати, коли мало б відбутись спільне засідання урядів України та Польщі.

В іншому випадку Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.