Війна принесла не лише руйнування людських домівок, а й величезну гуманітарну кризу для тварин. Тисячі чотирилапих залишилися сам на сам із небезпекою на лінії фронту. Тих, кого вдалося врятувати, евакуюють у тихіші регіони. Проте що відбувається з тими, чий вік і здоров’я вже не дозволяють гратися чи швидко бігати? Відповідь на це запитання знайшли на Дніпропетровщині, де на базі відомого порятункового центру "Пегас" з’явився унікальний простір — Будинок для тварин похилого віку.

Притулок "Пегас", розташований неподалік Дніпра, сьогодні є домом для понад 2 000 тварин. Масштаби цієї цифри вражають, але за нею стоїть колосальна щоденна праця засновників, волонтерів та лікарів.

Значна частина вихованців притулку — це евакуйовані з Донеччини, Херсонщини, Запоріжжя та інших прифронтових зон тварини. Дехто з них втратив власників через обстріли, когось залишили під час вимушеної евакуації, а хтось прибув із тяжкими пораненнями. Серед тисяч мешканців є чимало літніх, хронічно хворих та немічних собак і котів, яким потрібен особливий, майже лікарняний догляд.

Сувора реальність притулків

Волонтери "Пегасу" зізнаються з болем у серці: приймати старих і хворих тварин на доживання — це шлях, на який наважуються одиниці українських притулків.

"Кожного разу, коли вони приїжджають, у нас є надія, що притулок це тимчасовий для них дім, що їх помітять і заберуть у сім’ю, але дива не відбувається. Реальність така, що ніхто не хоче брати стареньких, беруть переважно цуценят та молодих здорових собак. За цей рік із притулку взяли в сім’ї лише 3 дідки…" — розповідають у притулку.

Затишок та гідна старість для кожного

Аби підтримати найвразливіших, у "Пегасі" створили спеціальний Будинок для літніх тварин. Це не просто вольєр — це облаштований простір, де створені максимально комфортні умови: захист від холоду та негоди, спеціальні м’які лежбища для хворих суглобів, постійний нагляд та необхідне лікування, порція ласки й уваги від волонтерів, які намагаються компенсувати цим тваринам відсутність справжньої родини.

Кожна з цих тварин колись була домашньою. У їхніх очах і досі тевріє тиха надія знову заснути на дивані поряд із людиною, яка гладитиме їхню сиву шерсть. Вони не розуміють, чому їхнє життя завершується в притулку, але відчувають турботу.

Вони чекають на нашу допомогу

Утримувати понад дві тисячі тварин, серед яких сотні потребують дорогого медикаментозного лікування та спеціальних кормів — непосильний тягар для притулку без регулярної підтримки з боку небайдужих людей. Команда "Пегасу" закликає суспільство об’єднатися заради тих, хто вже не може постояти за себе сам.

Будь-яка, навіть найменша сума — це придбаний мішок лікувального корму або необхідні медикаменти: