Каштани — справжня зелена окраса Кам’янського. Вони ростуть уздовж гамірних центральних вулиць, прикрашають затишні алеї Центрального парку та дарують рятівний затінок у спекотні літні дні. Городяни щиро люблять ці величні дерева, які навесні тішать око пишним свічкоподібним цвітінням, а влітку створюють особливу атмосферу рідного міста. Проте останнім часом зелені улюбленці опинилися у серйозній небезпеці.

Лише за останній тиждень уважні мешканці міста помітили сумну картину: листя десятків каштанів стрімко покрилося дивними бежево-рудими плямами та почало передчасно засихати. Дерева мають хворобливий вигляд, втрачаючи свою природну красу просто посеред літа. Наш фоторепортаж наочно демонструє масштаби цієї екологічної проблеми, яка охопила вже чимало міських насаджень.

Причиною такого раптового "всихання" є не аномальна спека чи хвороба, а крихітний, але надзвичайно агресивний шкідник — каштанова мінуюча міль (Cameraria ohridella).

Це маленький метелик, який відкладає свої яйця на листя каштанів. Гусениці, що з’являються на світ, прогризають собі шлях всередину листової пластини й починають виїдати її м’якуш зсередини, не пошкоджуючи при цьому зовнішню шкірку. Ті самі світлі плями химерної форми (фахівці називають їх "мінами") — це порожнини, які виїли личинки шкідника.

Сама по собі мінуюча міль не вбиває дерево миттєво, проте вона завдає йому колосальної шкоди. Уражене листя втрачає здатність до фотосинтезу, повністю засихає та опадає вже в липні або серпні. Дерева залишаються практично "лисими" посеред сезону. Крім того, через втрату листя у каштанів збиваються природні біоритми. Восени, під час теплої погоди, вони можуть повторно зацвісти. Це забирає останні сили у дерева, через що воно не встигає підготуватися до зими.

Ослаблені шкідником каштани стають вразливими до сильних морозів, грибкових інфекцій та інших захворювань. Без належної допомоги за кілька років такого виснаження дерево просто всихає й гине.

Боротьба з мінуючою міллю — завдання непросте, адже личинки надійно заховані всередині листка, і звичайне оприскування хімікатами малоефективне, до того ж його не можна проводити в людних місцях. Поки фахівці шукають дієві методи порятунку, кожен із нас може допомогти хоча б тим, що восени не спалюватиме, а ретельно згрібатиме й утилізуватиме опале листя, адже саме в ньому зимують лялечки цього підступного шкідника.