Що треба знати про поїздки у громадському транспорті
Переважна більшість українців користується не індивідуальним, а громадським транспортом. І тут потрібно усвідомлювати, що громадський транспорт – це не для когось, а для всіх нас. На те він і називається громадським. Без нього більшість з нас не зможе жити, адже сотні тисяч людей повинні щодня приїхати на роботу і з неї, на навчання, за покупками тощо.
Щодня користуючись тим чи іншим видом громадського транспорту, мало хто з нас замислюється над тим, що можна робити під час поїздки, а що категорично заборонено, на що ми як пасажири маємо, а що зобов’язані робити, щоб поїздка була безпечною і для нас, і для інших пасажирів.
Про права пасажирів
Законодавством України визначено, що транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів, повинні відповідати вимогам безпеки, комфортності, доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, охорони праці та екології, перебувати в належному технічному і санітарному стані, бути укомплектованими відповідно до законодавства. На практиці, на жаль, це не зовсім відповідає встановленим вимогам. Однак, навіть в таких не зовсім ідеальних реаліях, пасажир має знати, які він має права під час поїздки у громадському транспорті.
Головне – це право на безпечне і високоякісне перевезення. Якщо це стосується перевезень автомобільним транспортом, то пасажир має право:
- одержувати від перевізника, водія, на зупинках автобусних маршрутів загального користування, автостанціях та автовокзалах інформацію про послуги автомобільного транспорту загального користування;
- безоплатно провозити з собою на автобусних маршрутах загального користування одну дитину дошкільного віку без надання їй окремого місця;
- безоплатно перевозити з собою на автобусних маршрутах загального користування ручну поклажу, а також відповідно до законодавства про захист прав споживачів і правил перевезень користуватися іншими правами тощо.
Не забувати про обов’язки
Добре знати свої права, але ж потрібно не забувати й про обов’язки. Тож, пасажир громадського транспорту повинен мати при собі квиток на проїзд, квиток (квитанцію) на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду – відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – зареєструвати електронний квиток.
Разовий квиток дає право на одну поїздку в межах кінцевих зупинок маршруту в одному напрямку. Такий квиток необхідно зберігати до кінця поїздки. У разі проїзду без оплати необхідно сплатити штраф у порядку та спосіб, передбачений законодавством України.
Про заборони
Законодавством встановлені також певні заборони для пасажирів громадського транспорту. Так, пасажирам забороняється:
- під час руху відволікати увагу водія від керування;
- відчиняти двері транспортного засобу до повної його зупинки;
- перешкоджати зачиненню дверей;
- розміщувати багаж у тих місцях, де це перешкоджає вільному пересуванню пасажирів уздовж салону;
- робити виправлення у квитку і передавати його іншій особі;
- перевозити багаж та ручну поклажу на сидінні;
- користуватись аварійним обладнанням без потреби;
- порушувати громадський порядок тощо.
Також пасажирам громадського транспорту заборонено провозити:
- вибухонебезпечні, легкозаймисті, отруйні, їдкі речовини з різким запахом та наркотичні речовини;
- колючі, ріжучі предмети без належної упаковки;
- вогнепальну зброю без чохлів та дозволів на носіння та зберігання;
- громіздкий багаж розміром більше ніж 100х50х30см або вагою понад 40 кг;
- проїжджати в одязі та провозити багаж, що забруднюють одяг пасажирів, обшивку салону та сидіння;
- палити в салоні.
До речі, палити заборонено також водіям транспортного засобу, що часто ними нехтується. Водіям також заборонено розмовляти з пасажирами, їсти, пити, під час руху автобуса.
Про безпеку та ввічливість
Як уже зазначалось, безпека пасажирів під час поїздок громадським транспортом є їхнім невід’ємним правом. І про це слід дбати не тільки перевізникам, а й самим пасажирам. Необхідно, зокрема, пам’ятати, що найнебезпечнішими місцями в автобусі чи маршрутці є перша сходинка, де можна травмуватись самим механізмом, що зачиняє двері, та біля дверей, адже через несправність вони можуть відкритися під час руху, та пасажир, який спирався на двері, просто випаде на вулицю.
Також пасажири чомусь мають звичку скупчуватися біля проходу, заважаючи при цьому іншим пасажирам вчасно та без перешкод вийти на своїй зупинці. Крім того, часто спостерігаються ситуації, коли пасажири заходять до транспорту з рюкзаками на плечах, котрі не хочуть знімати, заважаючи тим самим іншим пасажирам нормально пересуватися.
Традицією, насамперед у молоді, є "зависання" у мобільному телефоні. Людина повністю абстрагується, особливо, коли користується навушниками, не зважає на інших пасажирів, і на те, що потрібно поступатися місцем особам з інвалідністю, громадянам похилого віку, пасажирам з дітьми та вагітним жінкам. Тому під час поїздок потрібно бути взаємно ввічливими та дбати не тільки про власний комфорт.
Наостанок хотілося б побажати, щоб кожен пасажир громадського транспорту почувався зручно та безпечно, і щоб під час поїздок не виникало жодних незручних, а тим більше, конфліктних ситуацій.
До речі, у разі все ж таки виникнення будь-яких спірних питань щодо надання транспортних послуг, їх можна вирішити у досудовому порядку шляхом звернення безпосередньо до перевізника або до територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), або ж у судовому порядку.
Питання щодо прав та обов’язків сторін під час перевезень в громадському транспорті в нашій державі врегульовані низкою нормативно-правових актів, а саме: законами України "Про транспорт", "Про автомобільний транспорт", "Про міський електричний транспорт", "Про захист прав споживачів".