Шість років небайдужості, постійної підтримки та добрих справ. Саме такий ювілей відзначає волонтерська місія "Наш ворог — байдужість", яка діє при Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ в Кам’янському. Щотижня місцеві мешканці, люди, які знайшли у місті прихисток від війни, та інші вразливі категорії громадян отримують тут не лише духовну розраду, а й реальну підтримку: продукти харчування, ліки та одяг. Це історія про те, як маленька ініціатива переросла у велику благодійну панацею, що щоденно змінює людські життя на краще.

Від двох каструль — до професійної кухні

Двері Козацької церкви Пресвятої Покрови щодня відкриті для кожного: і для спільної молитви, і для лікування добрим словом. Протягом шести років волонтери та благодійники безвідмовно дарують людям турботу, надію та віру в майбутнє, віддаючи свій час і сили заради підтримки ближніх.

Настоятель храму отець Феодосій пригадує, з чого все починалося, і як масштабувалася діяльність місії:

"Спочатку це були просто обіди, потім це вже з’явився соціальний гардероб. Потім ми почали видавати їм гуманітарну допомогу, надавати медикаменти, комусь допомагати з працевлаштуванням. Ну і найголовніше, нести слово Боже і підтримувати цих людей. Шість років тому мы почали з двох каструль і двох електричних плиток. Сьогодні ми маємо свою професійну кухню, яка не залежить ні від кого і маємо генератор на випадок якихось відключень".

Якщо на самому початку благодійної діяльності волонтери мали змогу нагодувати близько 30 людей, то нині щотижня гарячими та смачними обідами тут пригощають понад двісті дорослих та дітей.

Команда Козацької церкви працює не лише у стінах храму. Волонтери згадують, як після ворожого влучання у міський пологовий будинок вони одразу виїхали на місце події, аби годувати постраждалих. Крім того, організація на постійній основі опікується Центром надання послуг бездомним особам та спеціалізованою школою "Мрія". За весь час роботи тут не відмовили жодній людині, яка опинилася в біді.

Сила згуртованості: підтримка громади та меценатів

Робота місії такого масштабу була б неможливою без щирої прихильності парафіян, волонтерів та благодійників. Щодня команда храму працює як один злагоджений механізм: сестри Тамара і Світлана щотижня готують по 120 літрів перших страв, сестра Наталія, брат Олександр та інші помічники роблять салати, а сестра Валентина забезпечує людей домашньою випічкою. Вагому підтримку надають і місцеві підприємці — зокрема, Євген Анатолійович Китаєв кожної суботи передає для нужденних близько 40 батонів хліба.

Настоятель храму отець Феодосій висловив глибоку вдячність усім, хто докладає зусиль до спільної справи, та окремо відзначив тих, хто підтримує місію матеріально. Він подякував усім благодійникам за фінансову, матеріальну та продуктову допомогу. Особливі слова вдячності настоятель адресував давнім друзям місії — благодійному фонду Олександра Олександровича Лукашова та меру міста Андрію Леонідовичу Білоусову, які постійно підтримують громаду, допомагають із закупівлею техніки, необхідного приладдя, а також продуктів харчування. Крім того, отець Феодосій відзначив вагомий внесок Тетяни Валентинівни Самойленко, яка суттєво допомогла храму з обладнанням професійної кухні.

Перед кожною видачею страв у храмі обов’язково лунає спільна молитва. Традиційно підтримує місію і духовний брат громади — священник ПЦУ, протоієрей та капелан Національної гвардії України, старший лейтенант Юрій Помазан. Він регулярно передає волонтерам Кам’янського продукти харчування та засоби гігієни від преосвященнішого владики Симеона.

"Я хочу привітати настоятеля храму Покрови Пресвятої Богородиці Феодосія. Всіх, хто має відношення до цієї святої церкви, я всіх сьогодні вітаю. Людина отримує віру тільки тоді, коли їй допомагають. От дуже часто таке буває. Ми не знаємо, що з нами буде завтра. Ми не знаємо, що трапиться, як піде, закінчиться війна, чи ще буде іти. Але ми повинні йти за Богом. Ми повинні допомагати людям, як Господь допомагав", — зазначив Юрій Помазан.

Віра без діл — мертва

Для багатьох кам’янчан та вимушених переселенців опіка з боку Козацької церкви є вагомою опорою в житті. Наприклад, містянка пані Марія, яка щотижня відвідує храм, ділиться, що через маленьку пенсію така турбота є для неї суттєвою:

"Не обіжані, помагають. Ми дякуємо постоянно, низький уклін, а вони допомагають нам. Це дуже хороша черта. Бажаю, щоб всі були живі, здорові і война нас обминула. Нам дуже тут подобається. Дівчата рано встають, дуже готують вкусно. Так що ми дуже задоволені".

Сьогодні місія Козацької церкви охоплює дуже широке коло тих, хто потребує захисту. Волонтери всіляко надають підтримку мешканцям деокупованих територій Донеччини та Херсонщини, багатодітним родинам, пенсіонерам, людям з інвалідністю, а також сім’ям загиблих та полонених українських захисників.

Настоятель храму отець Феодосій підкреслює, що допомога людям — це і є головний іспит для справжнього християнина. За його словами, завдання місії — допомогти й послужити цим людям, бо в них волонтери бачать найперше Христа, а не просто тих, хто щось просить. Він нагадує слова апостола Павла про те, що віра без діл мертва. Можна тисячі разів казати про свою релігійність чи великі молитви, але якщо при цьому нічого не робити, то така віра буде марною і пустою. Саме тому сьогодні, попри всі важкості та терпіння, команда храму все одно продовжує віддано служити людям.