Протестуючі фермери вимагають закриття кордону для товарів з України. Тим часом, торговельний баланс з цією країною є дуже вигідним для самої Польщі. Від початку війни польський експорт стрімко зростає.

Вже довгий час як фермери по всій Польщі вийшли на дороги з тракторами на знак протесту проти “Зеленої угоди” ЄС і способів, якими вона закріплює амбітні кліматичні цілі в ЄС. Але фермери також хочуть зупинити потік товарів з України, який, за їхніми словами, зробив виробництво продуктів харчування в країні нерентабельним. Випадки скидання українського зерна на залізниці та блокування військових і гуманітарних вантажів на кордоні викликали протести з боку влади в Києві. Глава уряду Дональд Туск сів за стіл переговорів з фермерами. А польські та українські фермери протестували проти ідей можливого блокування потоку товарів між Польщею та Україною.

Торгівельний баланс Польщі з Україною є дуже позитивним

Польська молочна палата, Спілка молочних підприємців України та Асоціація виробників молока спільно звернулися до урядів обох країн із закликом не допустити, щоб молочна галузь стала жертвою суперечки щодо імпорту українського зерна. Бо не лише зернові продукти не пускають через блокаду, страждає вся сільськогосподарська промисловість, як рослинницька, так і тваринницька галузі. Вони пояснюють, що молочна галузь є важливим елементом в економіці обох країн. Вони зазначають, що Україна є третім експортним ринком для польських молочних продуктів після Великої Британії та Алжиру. В Україні їх цінують і визнають.

Агнєшка Малішевська, президент Польської молочної палати, яку цитує PAP, заявила на прес-конференції, що закриття кордону для польських молочних продуктів або обмеження обміну між країнами означатиме величезні проблеми, в першу чергу, для польського молочного сектору та виробників молока в Польщі.

Палата повідомила, що експорт молочних продуктів в Україну становить 3% польського експорту. Польща продає нам найбільше дозрілого сиру – 8 % від загального експорту, а також кисломолочного сиру – 3 % та йогуртів – 16%. Експорт був стабільним з 2020 року. Імпорт з України збільшився. В основному імпортується сухе молоко та вершкове масло, але сальдо цієї торгівлі є позитивним для Польщі і становить 96,7 млн євро на рік.

У торгівлі з Україною Польща посідає перше місце не лише у випадку з молоком та молочними продуктами. Дані Центрального статистичного управління показують, що вартість усього польського експорту до східного сусіда у 2023 році досягла рекордних 51,7 млрд злотих. Вартість імпорту становить 20,3 мільярда злотих. У цій ситуації сприятливий для Польщі торговельний баланс з Україною становить 31,4 мільярда злотих. Це також рекорд.

Польський експорт в Україну сильно пожвавився після початку війни

Польський експорт в Україну сильно відновився після вторгнення Росії в країну. У 2020 році він трохи перевищив 23 мільярди злотих, а через рік зріс до майже 29 мільярдів злотих. У 2022 році, коли почалася війна, експорт вже сягнув 45,6 млрд злотих, а у 2023 році – вищезгаданих майже 52 млрд злотих.

Ще у 2021р. Україна була для Польщі 15-м експортним ринком. Минулого року вона піднялася на 7 місце, поступаючись Німеччині, Чехії, Франції, Великій Британії, Італії та Нідерландам, але випереджаючи США.

Вартість імпорту також зросла, хоча й не так вражаюче. У 2020 році він становив 11,5 млрд злотих. Наступного року вона сягнула 19,5 млрд злотих, а у 2022р. – 28,1 млрд злотих. Минулий рік приніс 20,3 млрд злотих імпорту з України. Це дозволило країні посісти місце в другій десятці найважливіших постачальників для Польщі. Тим часом, рекордне позитивне сальдо торгівлі з Україною в минулому році було більш ніж втричі вищим, ніж до початку війни, у 2021 році.

Звичайно, значною мірою це відбулося завдяки збільшенню польського експорту на Схід зброї та боєприпасів, машин та обладнання, транспортних засобів, а також продуктів харчування та напоїв і добрив. Продукти харчування, продукти переробки зернових, борошно, цукор, ріпакова олія, а також корми для тварин значною мірою зумовили зростання вартості експорту в Україну.

“З сільським господарством, промисловістю чи економікою це як зі здоров’ям. Найдешевший і найпростіший спосіб усунення проблем – це профілактика, а не лікування. А ми зараз лікуємо важко пораненого пацієнта, яким є польське сільське господарство”, – розповідає Януш Пехоцінський, колишній віце-прем’єр-міністр і міністр економіки. – Ситуація не є простою. Протестувальники очікують, що уряд негайно, просто, компенсує п’ять років занедбаності і відновить прибутковість їхнього бізнесу. Одним заклинанням, рішеннями одного лише прем’єр-міністра цього не виправити. Тут є робота для Європейської Комісії, є робота для польського уряду, відомств, експертів і дипломатії. Нам потрібно відвойовувати ринки, виходити на нові експортні ринки для нашого продовольства”, – каже Пєхоцінський. Серед можливостей він вказує на розвиток переробки, в тому числі харчових продуктів з України.

Польсько-український заклик розвивати співпрацю з Європейською Комісією

Тим часом, у п’ятницю 1 березня Конфедерація Леватана, Польсько-українська господарча палата та Спілка українських підприємців звернулися до польського та українського урядів із закликом розробити у співпраці з Європейською Комісією життєздатну програму для усунення основних економічних причин, що призвели до аграрних протестів. Вони стверджують, що в найкращих стратегічних та безпекових інтересах Польщі, України та Європейського Співтовариства зупинити подальшу шкоду нашим взаємним політичним, економічним та соціальним відносинам.

“Якщо ми дозволимо поточним подіям на польсько-українському кордоні вийти з-під контролю, ми ризикуємо поглибити проблеми і поширити їх на інші сфери, що призведе до поступової втрати довіри у взаємних відносинах, здобутої за останні 2 роки, і серйозної загрози для шансів на процвітання майбутніх відносин між нашими країнами”, – пишуть у зверненні польські та українські бізнес-організації.

Ціна блокади кордону 

Влада в Києві підрахувала, скільки коштувало Україні блокування спільного кордону польськими фермерами. Лише за лютий вона склала еквівалент 8,4 мільярдів гривень. Саме стільки не дорахувалися в бюджеті. Втрати вже настільки великі, що іноземна допомога їх не компенсує. А це означає значне ослаблення діючої армії. Ярослав Железняк, член бюджетного комітету Верховної Ради:

“Ми зараз фінансуємо всю армію з податків і митних зборів. Це гроші, які ми можемо використовувати на військові потреби. Дуже легко порахувати, у скільки нам обійшлася блокада кордону в лютому. План, який був встановлений для митниці до початку блокади кордону, становив 47,5 мільярдів гривень. На жаль, в основному через блокаду кордону за весь лютий ми отримали 39,5 мільярдів гривень, тобто на 8 мільярдів менше надійшло до українського бюджету”, – пояснив він в ефірі “Української правди”.

За словами Железняка, схожа ситуація була у грудні 2023 року, коли кордон заблокували польські перевізники. У січні, після того, як його розблокували, відбулося “значне збільшення митного оформлення”.

“Зараз ми знову спостерігаємо зниження. Загалом ми втратили близько 20 мільярдів гривень бюджетних надходжень. Чому це так важливо? Тому що ми не можемо компенсувати ці втрати навіть за рахунок міжнародної допомоги, ми не можемо покрити їх позиками і кредитами”, – підсумував Железняк.

За матеріалами: Piotr Skwirowski

Раніше ми писали: Знищено більше 160 тонн українського зерна: польський вандалізм продовжується