За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку в усьому світі внаслідок утоплення помирає близько 250 000 людей, і майже 82 000 з них – діти, молодші за 14 років. Найбільш вразливою віковою категорією є діти від року до чотирьох, оскільки вони можуть легко впасти у воду, але їм важко звідти вибратися.

Це понад 650 смертей щодня, і саме тому ВООЗ називає утоплення “тихою епідемією смертей, яким можна запобігти”.

В Україні, за даними ДСНС на 21 липня, лише від початку цього купального сезону загинули 432 людини.

“Це відбувається дуже швидко. Порівняно, скажімо, з дорожньо-транспортною пригодою, коли учасників можуть доправити до лікарні й вони виживатимуть годинами, утоплення зазвичай убиває за лічені хвилини”, – каже доктор Девід Меддінгс, технічний координатор ВООЗ із запобігання утопленню.

Правила безпеки на воді

Ніколи не залишайтеся наодинці біля води, а купайтеся лише з друзями чи сім’єю, а також там, де є рятувальник.

Важливо також тримати дітей біля води під постійним наглядом дорослих.

Порада людям, які впали у воду або втомилися під час плавання, зберігати спокій і лежати на спині, перш ніж кликати на допомогу.

Якщо ви бачите когось, хто це робить, ви маєте кинути йому якийсь предмет, що тримається на воді.

Не відпливайте надто далеко від берега, залишайтеся на глибині стояння у воді та плавайте паралельно пляжу.

Якщо ви потрапили в розривну течію, робіть наступне:

• покличте на допомогу;
• не пливіть проти течії;
• пливіть паралельно берегу, щоб вибратися з розривної течії;
• і, нарешті, коли ви вибралися з розривної течії, пливіть до берега й будьте обережні, щоб вас знову не відтягло назад.

Перша допомога при утопленнях

Передусім важливо переконатися, що порятунок інших не зашкодить вам самим бережіть власне життя, не ризикуйте ним. Покличте на допомогу, якщо не впевнені у власних силах. Пам’ятайте, що надавати першу допомогу у воді можуть лише досвідчені рятувальники. Якщо людина, яку витягли з води, не реагує на вас, викличте екстрену медичну допомогу та перевірте, чи постраждалий дихає за принципом “чую, бачу, відчуваю”: прислухайтесь до дихання (“чую”), подивитися, чи рухається грудна клітка (“бачу”), відчути, чи дихає людина, наблизивши до її рота щоку (“відчуваю”)

• якщо так, покладіть людину спиною на рівну, тверду поверхню, максимально розігніть голову постраждалого, висуньте нижню щелепу (якщо впевнені, що людина не зазнала травми хребта); очистість рот від видимих сторонніх об’єктів, наприклад, бруду, піску;
• якщо постраждалий не дихає, виконайте 5 “рятувальних вдихів”: затисніть людині ніс та видихніть повітря їй в рот до підйому грудної клітки (якщо маєте, скористайтеся бар’єрним пристроєм: маскою-плівкою/маскою-клапаном), повторіть 5 разів. Маленьким дітям штучне дихання можна проводити, одночасно вдуваючи повітря в рот та ніс;
• перевірте, чи з’явилося дихання. Якщо ні розпочинайте натискання на грудну клітку: покладіть долоні (одна на одну) на середину грудної клітки постраждалого, випряміть руки в ліктях і натисніть на них вагою власного тіла, зробіть 30 натискань; повторіть два штучні вдихи.

Бережіть себе та своїх близьких!