Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та голова делегації України на переговорах про вступ до ЄС, підтвердила, що Україна готова вести переговори з Угорщиною про виконання 11 вимог щодо захисту прав національних меншин, які угорська сторона виставила ще на початку 2024 року.

Стефанішина заявила, що Україна підтвердила свою рішучість підтримувати добрі відносини зі своїми сусідами, зокрема у питаннях, пов’язаних із захистом прав національних меншин.

“Ми щиро віддані вирішенню і на цій основі повній імплементації 11 питань, які були поставлені угорською стороною, зокрема, щодо посилення захисту прав національних меншин, а також двостороннім переговорам з Угорщиною”, – додала посадовиця.

Під час візиту до Ужгорода наприкінці січня міністр закордонних справ Угорщини Петро Сігьярд передав українській стороні список з 11 запитів, що гарантують права етнічних меншин угорського народу в Україні. Ці вимоги були включені в переговорний процес щодо вступу України в ЄС, який був остаточно схвалений 21 червня.

Ольга Стефанішина не назвала всі висунуті вимоги, заявивши лише, що Будапешт порушив 11 питань, спрямованих на посилення захисту прав національних меншин в Україні.

Але в угорському документі немає ні слова про національні меншини, їхні вимоги націлені на зміни тільки для угорців, що проживають в Україні. 50 відсотків з угорських вимог стосуються освітнього процесу, і більшість із висунутих вимог Україна беззаперечно готова виконати. Але є і ультиматуми, які “пропонують” змінити зміст Конституції України, а це є неприйнятним.

Українська посадовиця озвучила декілька пунктів із «11 угорських питань», ось деякі із них:

• визнання шкіл навіть з одним угорським класом як угорських шкіл;
• скасування норми про те, який відсоток угорців повинен жити на певній території для визнання її угорською;
• внесення змін до виборчого законодавства для забезпечення гарантованого представництва угорців у Верховній Раді;
• зняття вимоги до державних діячів стосовно володіння державною мовою, дозволяючи їм використовувати лише угорську.

Тому Україна, на погляд наших західних сусідів, повинна скасувати ту частину законодавства, що стосується нацменшин, яке було ухвалено після революції Гідності.

Одна із вимог стосується освітнього процесу, але її зміст є абсолютно безглуздим. Угорці вимагають, щоб навіть ті школи, в яких є принаймні один угорський клас, мали статус угорської школи.

Та певні пункти у вимогах Угорщини є прийнятними. Так, угорці наголосили, що зараз за нинішнім законодавством, для того, щоб визначати, які предмети викладаються українською, а які угорською, в класах, сформованих з етнічних угорців, перелік цих предметів визначає директор школи. Потрібно, щоб це вирішували діти і їхні батьки.

Угорці також вимагають скасування норми про те, який відсоток угорців проживає на цій території, щоб вважати її територією Угорщини. Тобто історично ця територія повинна називатися угорською, навіть якщо хоча б невелика частина угорців колись проживала на цій території.

“За їхнім трактуванням це означає, що все Закарпаття стає угорським. Саме такою є вимога угорського уряду. Він вимагає, щоб у всіх населених пунктах, де колись жила угорська меншина, угорська мова стала по суті регіональною мовою. Це вже по суті зазіхання на українську територіальну цілісність, спроба створити автономію, що є категорично неприйнятим для України”, – коментують у виданні “Європейська Правда”.

Також Будапешт вимагає угорським представникам гарантованого права на проходження до Верховної Ради. Ця вимога являється найбільш нереалістичною.