Україна в космосі: від пісень у невагомості до ракетних технологій
Всесвітній тиждень космосу (World Space Week) щороку відзначається з 4 по 10 жовтня і є міжнародним святом, присвяченим досягненням у сфері дослідження космосу та його впливу на наше життя. Цей тиждень було започатковано ООН у 1999 році, і він покликаний підвищити обізнаність про космічні дослідження та їхню роль у технологічному та науковому прогресі. Цей тиждень окреслений конкреними датами:
- 4 жовтня 1957 року — дата запуску першого штучного супутника Землі “Спутник-1”, який започаткував космічну еру;
- 10 жовтня 1967 року — підписання Договору про космос, який регулює діяльність держав у дослідженні та використанні космічного простору.
Україна, як частина цієї історії, зробила величезний внесок у розвиток космонавтики, і заслуговує на те, щоб її називали космічною державою. Українські науковці, інженери та космонавти брали активну участь у створенні та розвитку космічних технологій, а наші досягнення відомі далеко за межами країни. Сьогодні ми зібрали найцікавіші факти про українські успіхи в космосі.
Перша українська пісня у космосі
Цей історичний момент стався 12 серпня 1962 року, коли космонавт Павло Попович, перший українець у космосі, виконав пісню “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю” під час польоту на кораблі “Восток-4”. На прохання конструктора Сергія Корольова ця українська пісня пролунала за сотні кілометрів від Землі, підкреслюючи глибокі культурні зв’язки українців навіть у космосі.
Перший астронавт незалежної України
Єдиний українець, що побував у космосі за часів незалежної України, — це Леонід Каденюк. 29 листопада 1997 року він вирушив на орбіту на борту американського шаттла “Колумбія”. Під час польоту у космосі вперше пролунав гімн незалежної України, а також Каденюк взяв із собою український прапор, тризуб та “Кобзар” Тараса Шевченка. Цей політ став символом присутності України в міжнародному космічному просторі.
Український прапор у космосі
Український прапор у космосі розгортали двічі. Перший раз — під час польоту Леоніда Каденюка, а вдруге — у 2017 році, коли космонавт NASA Рендольф Брезник розгорнув український стяг. Хоча Брезник не має українського походження, він всиновив хлопчика з Дніпра, що пов’язало його з Україною.
Внесок у ракетно-космічну техніку
Україна входить до п’ятірки країн світу з повним циклом виробництва ракетно-космічної техніки. Наші підприємства, такі як КБ “Південне” та “Південмаш” у Дніпрі, є лідерами у розробці та виготовленні ракет і космічних апаратів.
Запуск супутника “Січ”
Одним з найбільших досягнень став запуск українського супутника “Січ” 13 січня 2022 року з мису Канаверал у Флориді (США) ракетою-носієм Falcon 9 компанії SpaceX. Спочатку супутник розроблявся під назвою “Січ-2-1”, потім був перейменований у “Січ-2-30”, оскільки його планували запустити у 2021 році — у рік 30-річчя незалежності України. Загальна вартість робіт склала 245 млн грн, вартість запуску ракетою-носієм Falcon 9 — 2 млн дол.