Що об’єднує Кам’янське та Конституцію Пилипа Орлика? Місцевий книжковий реставратор та майстер-палітурник Геннадій Темнишев як ніхто інший знає відповідь. Завдяки своїй майстерності та креативу чоловік ще раз відкрив безцінність книги, яка заклала основи конституційного ладу в нашій державі, вперше наголосивши на ідентичності українців та їхнього спільного дому понад 500 років тому.

Особливість роботи, за словами майстра – в поєднанні двох книг в одну, завдяки такому незвичному дизайну книга відкривається з двох боків. Але це ще не все – під час роботи над книгою Геннадій згадав, що має ще одне невеличке видання Конституції Пилипа Орлика, яке подарувала йому видавець, так книга доповнилася «секретом» №1.

«В палітурній майстерності є така практика, коли один блок пришивається до іншого. У нашому випадку один блок був прошитий на нитку, а другий приклеєний на клей, тож поєднати їх було неможливо. Я прийшов до того, щоб виготовити середньовічну палітурку, так звана, безкінечна книга. Коли працював над цією книгою, пропрацював багато матеріалу та математичних формул, взагалі, було багато тематично складних завдань для мене».

Над унікальною роботою Геннадій Темнишев працював близько місяця по 12 годин на день. За попередніми оцінками вартість книги коливається в межах 100 тисяч гривень. До речі про гроші та «секрет» №2, до книги закладено колекційну монету, із зображенням Пилипа Орлика.

«Сюди вкладені всі мої здібності як майстра, всі техніки, які знав – «секрети». У книгу  закладено пам’ятну срібну монету, що технічно було виконати доволі складно.

Перше, що впадає в очі – звісно ж палітурка. Для її оформлення використовувалося багаторівневе тиснення золотом і блінтове тиснення, які робляться за допомогою магнієвих кліше під гарячим пресом. Потурбувався майстер і про зберігання свого витвору – дерев’яна коробка із латинським варіантом заголовку Конституції Пилипа Орлика – символічний подарунок замовнику.

«Це як моя дитина, тому в кожної роботи повинен бути футляр чи коробка, щоб книга була в безпеці. Моє завдання не зробити красиву палітурку, а перш за все, зберегти книгу».

Будь-який майстер, за словами Геннадія Темнишева, який малює картину епохи козацтва, переживає цей час в собі, бачить одяг, обличчя, меблі. Таке чітке спостереження допомагає донести до поколінь ступінь майстерності та говорити з майбутнім мовою сьогодення завдяки третьому секрету – зашифрованих послань.

«Кожна моя робота унікальна, зокрема, є своєрідні капсули часу, де зашифровані послання нащадкам.

Я не просто вдягаю книжку, а доторкаюся до епохи, щоб передати сенс, стиль, орнамент, оформлення. У кожного періоду в книги є своя історія, майстри, техніки, які зараз утрачені – це візантійські палітурки, англійські, французькі, брадель».

За всі 10 років ремесла Геннадій жодного разу не зрадив своєму правилу. Кожну річ він робить як екзаменаційну, бо впевнений, пройде час і вона потрапить до великих майстрів, які будуть дивитися не на оформлення, а технічну складову виконання. А ще наш герой завжди наголошує, найкращі митці – вихідці з України, не бракує їх і у Кам’янському.

«Майстер, який навчав мене палітурній справі – наш земляк, я завжди буду переконувати, що йому немає рівних – це людина, яка присвятила своє життя книзі, цій тонкій, скрупульозній, хірургічній, нелегкій роботі».

Наостанок нашої зустрічі, Геннадій Темнишев додає, під час роботи над книгами ти доторкаєшся до історії, тож прожив життя недаремно. Це вже життєвий сенс майстра без жодних секретів.