Вперше за майже 70 років спостерігається затоплення повеневими водами Великого Лугу.

До будівництва Каховської ГЕС (1955-1956 рр.), територія Великого Лугу затоплювалася водами Дніпра у період весняного водопілля майже щорічно, востаннє дане явище за схожими величинами спостерігалось у 1955 році, проте його проходження було дещо потужнішим та й у травні, а не у березні, як цього року, що пояснюється унікальним формуванням весняного водопілля на Дніпрі на фоні зимового тало-дощового паводку, як і минулого року.

В додаток, цьогоріч, воно розпочалось ще й в аномально рані строки – у першій декаді лютого, майже на місяць раніше за середні багаторічні показники – такий ранній початок формування спостерігався внаслідок надходженням повеневих вод до Дніпра з території суббасейну Прип’яті, де водопілля взагалі розпочалось наприкінці січня. Зимовий паводок і на його фоні водопілля у суббасейні Прип’яті супроводжувалось затопленням значних заплавних, прируслових територій на Волині, Рівненщині та за межами України.

Варто зазначити, що рекорд щодо самого раннього початку водопілля не був побитий – у 2002 році повінь розпочалась у третій декаді січня.

За аналізом даних супутникових зображень, отриманих за допомогою супутників Sentinel, внаслідок пропуску водопілля через каскад Дніпровських водосховищ, повеневі води починаючи з кінця лютого поступово почали заходити у відгалужені меандри, плавні Дніпра у Великому Лузі, а вже з березня спостерігається затоплення, поки незначним шаром води, великих територій Лугу, окрім його північно-східної частини.

У роки високих водопіль до створення Каховського водосховища (1931, 1940, 1942, 1947, 1951 тощо), територія Великого Лугу затоплювалась майже повністю за виключенням окремих ділянок і представляла собою практично суцільну водяну поверхню.

Цього року, повторення таких масштабів затоплення не очікується, адже за своїми гідрологічними характеристиками, водопілля 2024 року на Дніпрі не прогнозується високим. Його величини не перевищуватимуть середніх багаторічних значень.