Сьогодні ми завітали в студію до Влада Зарецького. Професійного ведучого ваших свят, радіоведучого, гумориста та діджея. Влад просто обожнює одружувати молодят та робить це зі смаком. Завжди знає як створити яскраву атмосферу на будь-якому заході та зарядити позитивом всіх слухачів ефіру.

-Як починався твій шлях?
– Мій шлях розпочався у 7 років, коли я вперше виступив на сцені з нашим нинішнім президентом. В дитинстві мама мене віддала на танці, це були естрадні танці. Я там займався десь до 12 років, де у мене і з’явилася любов до сцени. Потім, коли я перейшов вчитися до ліцею, я почав займатися театром. Театром я займався протягом 3 років, але вже 20 років жалкую, що так мало. Після чого відбувся переїзд із Кривого Рогу до Дніпра і перша команда КВК. Після того, як ми виграли першу Дніпровську Лігу – потихеньку розпочалися весілля, клуби, Кам’янське, радіо "Мікомп" і вже "Топ радіо".

– Скільки вже років ти працюєш на радіо?
– В цьому вже пішов 5 рік.

– Ти сам з Кривого Рогу?
– Я народився і виріс в Кривому Розі. Далі переїхав до Дніпра, де навчався в ДІІТі. І по завершенню університету доля трошки завела мене у Кам’янське. Дуже прикольно, що коли ми почали грати в КВН, ми зробили збірну з різних факультетів. І всі люди, які були в цій збірній, вони всі були з Кам’янського. І тепер я останні 10 років теж з міста Кам’янське.

– Які труднощі спіткали тебе на твоєму шляху?
–  В 2012 році було популярно запрошувати команди КВН у нічні клуби, щоб вони показували мініатюри. Що для мене було дуже не зрозумілим. Коли ти танцюєш на танцполі, з коктейлем і о першій годині ночі якісь незрозумілі хлопці без музики, без нічого починають шуткувати. Але це дало мені можливість взяти мікрофон та почати працювати МС у нічному клубі. Першим був клуб "Time Out", далі "Imperia". В клубах я пропрацював 3 роки.

Паралельно я вчився у ДІІТі. Там була дуже чудова дівчина – Катя Шильцова. Вона також була із Кам’янського. Катя була головою студ ради і паралельно працювала дитячим аніматором. Вона запропонувала мені попрацювати з дітьми. Томе перед весіллями була робота аніматором.

-Ну це була робота на витримку?
– Так, я не витримав. Я пам’ятаю останнє свято, це був новий рік. Ми робили свято за мотивами "Сам удома". Де я був липким бандитом, а діти були маленькими Кевінами. Але як же важко пояснити дітям, що то все для кадру. Короче, відлупцювали мене діти і завернули в килим. Я тоді ще носив окуляри, діти подумали, що їх потрібно зламати. Після чого я забрав свій гонорар і сказав "Катюш, на цьому моя робота з дітьми завершується".

– Розкажи про своє перше весілля
– Катя запропонувала мені провести перше весілля. Я прийшов, діджей був барменом, бармен був діджеєм, він же був і офіціантом в цьому закладі. Конекту не було одразу. І найприкольніше, що в залі був шнуровий мікрофон, з яким я бігав по залі, а потім взагалі кинув і працював без нього.
Перший мій конкурс – потрібно було збовтати кока-колу і відкрити її так, щоб вона не розлилася. Поки вони відкривали, кола пшикала, залила весь зал, гості повзали в грязюці. Але молоді були задоволені. Я трохи відчував сором. Але така історія на початку повинна була бути.

– Чи пам’ятаєш ти свої емоції, коли вперше взяв у руки мікрофон і вийшов на сцену?
– Прикольно було в кінці, коли ти отримуєш фідбек від глядача. Особисто для мене це краще ніж якийсь там гонорар. Тому що коли ми обмінюємось енергією, заради цього, я гадаю, ми працюємо.

– Можливо, ти згадаєш якісь свої яскраві проєкти?
–  Найсвіжіше це те, що ми робили вчора. У нас з’явилась нова організація "Chatafaka". Ми вирішили це робити, тому що в нашому місті дуже мало якихось гумористичних проектів. Зазвичай хтось приїжджає з інших міст. Тож чому б це не зробити у нас. Вчора ми робили формат інтелектуально-розважальних ігор. Вікторина, ведучій, 4 коміки відповідають або вірно, або смішно. Дуже багато людей вчора зібралося, емоції були круті. Ми посміялися та зібрали кошти для ЗСУ.
До речі, перший такий гумористичний проект був "Імпровізація ведучих". Ми зібрали топових хлопців та одну дівчину в команди і раз у місяць вечірки. Піковою була вечірка на даху "МОСТ-СІТІ".

– Щодо Ліги Сміху. Чи була у тебе мета пройти до прямих ефірів?
– В Кременчузі ми виграли регіональну Лігу Сміху. Взагалі, скажу чесно, в першу чергу ті, хто їздив у січні на фестиваль в Одесу, це було заради тусовки. Тому що тоді збирався увесь креатив, усі веселі дівчата та хлопці зі всієї України. Круто було б пройти до телебачення, але відпочили ми дуже круто.

– Що до твоєї основної роботи на радіо?
– Зараз це круто. Це те, що тобі подобається. Я отримую емоції, нові знайомства, можливість реалізувати якісь свої формати, якісь свої шоу за допомогою радіостанції. Тому тут кайф.
Прикольно ще було, коли ми тут працювали в дуеті з Антоном Поцелуєвим. Був ранковий перфоманс у "Good morning show", завжди круче вести ефір вдвох, тому що є за шо зачепитися і пожартувати.

– Розкажи тепер про ведучого заходів. Що взагалі входить в твої обов’язки?
– Це залежить від формату заходу. Якщо я працюю без івент-агентства, то звичайно я все контролюю, таймінги, їжу і т.д. Також в мої обов’язки входить прописання індивідуального сценарію та проробка конкурсів. Найголовніше – це щоб гості розслабили у перші 15 хвили свята.

– Що тобі більш комфортне до проведення, весілля та дні народження, чи якісь громадські заходи (концери, фестивалі)?
– Ну концерти/фестивалі це дуже круто, коли ти отримуєш фідбек від 1000 або 5000 глядачів. Але останнім часом цього не так багато. Весілля, корпоративи, дні народження, вони для мене на одній гілочці стоять. Я б не виділяв нічого.

– Який твій прайс на даний момент?
– Середня ціна у нашому місті 600 – 700 доларів. Ми відштовхуємось від тривалості заходу. Кількість людей ролі не грає. Нещодавно в Дніпрі я вів весілля на 7 людей. Я думав це буде дуже важко. Але вийшло дуже камерно та атмосферно.

– Що найважче: підготовка до свята чи його проведення?
– Найважче довести нареченій, що потрібно розслабитися і не слідкувати за всім. Для початківців найважче не реагувати на гостей, які бувають різкими.

– Які у тебе були факапи під час проведення заходу?
– Одного разу на весіллі я сказав "Оголошую чоловіком Дмитра та Сергія".  До речі, про європейські весілля, коли Дмитро та Сергій все ж таки одружаться, я б провів таке.

– Чи є весільні обряди які тобі не подобаються?
– Майже всі обряди я вважаю зашкварними. Дуже круто, коли я зустрічаюсь з молодятами і вони просять "тільки без обрядів". Каравайчик – мені здається це вже трішечки застаріле. Мені подобається момент з киданням букету та розрізання торта, чому б ні. Один обряд має бути і для лірики, щоб можна було поплакати наприкінці.

– Я бачила, що іноді ти працюєш діджеєм
– Спочатку я хотів бути діджеєм, а не ведучим. Ще в школі я робив дискотеки, ми брали два музичні центри і зводили музику на дисках. Я обожнюю музику. Якщо колись я вийду на вулицю без навушників, цей день починається даремно. Музика завжди поруч. І за допомогою радіо я зміг повернутися до цього хоббі.

– У тебе це відбувається у поєднанні з креативними відео?
– Чим би я займався, якщо б не радіо і не ведіння, це було б відео. Я слухаю трек, вже бачу якусь картинку і швиденько монтую якийсь відос на телефоні. Я планую зробити майстер-клас по монтуванню відео в CapCut.

– Які поради ти можеш дати нашим глядачам?
– Друзі, не шукайте кумирів, не намагайтеся бути схожими на когось. Я це не одразу зрозумів. Фішка у вас самих. Шукайте себе, читайте книги, це дуже допомагає. І звичайно ж що, слухайтесь батьків.

Більше про це на нашому YouTobe-каналі.