Українці люблять спалювати опале листя, суху траву та інші рослинні рештки навесні та восени. Вони вірять, що це підвищує родючість ґрунту. Палії, зокрема, розглядають це як спосіб “зігріти” ґрунт і удобрити його попелом. Вони вірять, що таким чином трава на випалених ділянках буде рости швидше і краще. Однак це все забобони. Насправді спалювання трави та листя лише шкодить родючості ґрунту.

“Щороку наприкінці літа та восени ми стикаємось з проблемою спалювання опалого листя та іншої сухої рослинності. Дим від таких багать містить токсичні речовини, які шкодять здоров’ю людей та навколишньому середовищу. До того ж, вогонь може перекинутися на ліс та житлові будинки”, – зазначає  заступниця начальника Дніпропетровської ОВА Лілія Мягка.

Розміри штрафів:

• за спалювання сухої трави і листя передбачений штраф від 3 060 до 6 120 грн;
• для посадовців такий штраф набагато вищий – від 15 300 до 21 420 грн;
• якщо паління відбувалося на території природно-заповідного фонду, то штраф за це становить 6120 до 12 240 грн (для посадовців – від 2 1420 до 30 600 грн);
• за знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених посадок навколо населених пунктів, вздовж залізниці загрожують найбільші штрафи – 90 000-150 000 грн;
• якщо під час пожежі внаслідок спалювання трави чи листя загинули люди, за це загрожує від 2 до 5 років ув’язнення.

А під час воєнного стану Кримінальним Кодексом України умисний підпал сухої рослинності віднесено до диверсії. Адже в березні 2023 року Рада внесла зміни до Кримінального кодексу, якими посилила відповідальність за злочини проти основ нацбезпеки в умовах воєнного стану. Таким чином у статті 113 “Диверсія” до переліку злочинів додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності.