• UA
  • RU
  • Яким був річковий вокзал у Кам’янському-Дніпродзержинську

    12 Липня, 2022

    У 1938 році в порту міста Дніпродзержинська, два роки як перейменованого з Кам’янського, за проєктом київського архітектора М. Є. Рахлєва спорудили річковий вокзал управління Дніпровського пароплавства. Як наголошувалося в міській газеті «Дзержинець», у це будівництво було вкладено 476 тисяч карбованців.

    Асиметрична розпластана будівля складної, проте загалом компактної композиції була зразково спланована та облаштована. На першому поверсі розташувалися просторий вестибюль, каси, кімната чергового по вокзалу, камери схову ручного багажу, кімнати матері й дитини, перукарня, медпункт, кафе-ресторан, кухня з господарськими та допоміжними приміщеннями. Зал очікування вміщав 500 людей. У другому поверсі, який із міського боку мав балкон, а з боку Дніпра виходив на простору терасу, були службові приміщення.

    Акцентом будівлі зі сторони привокзальної площі стала вежа, увінчана високою щоглою з прапором. Із боку причалу вокзалові додавали величності широкі сходи з вазонами на парапетах. Загалом же будівля явила собою цікавий зразок тогочасної української архітектури, що відзначалася пошуками нових форм.

    Фото з книги М. С. Єленського «Архитектура речных пассажирских зданий» (1954)

     

    Тим часом у радянській країні триває моторошна доба. Як зазначає відомий та авторитетний дослідник історії міста Олександр Слонєвський, за період 1937–1938 років у річпорту, далеко не крупному міському господарстві, було репресовано 14 осіб – від вантажників і мотористів до завідувача місцевого річкового флоту. Усіх їх розстріляно.

    Після воєнних подій Другої світової будівля виявилася єдиним уцілілим річковим вокзалом на Дніпрі. Проте лиха доля наздогнала її згодом – у вигляді пізньорадянської реконструкції. Тоді вокзал був сильно перепланований усередині та перебудований зовні й цілком втратив історичне обличчя. Будівля позбулася всіх своїх декоративних рис. Вежу навіщось ампутували, а з річкового боку спорудили таку собі шпаківню чи голуб’ятню, оббиту гофрованим металом. Шапку із цього ж краму надягли на всю будівлю, у якій відтоді стало неможливо впізнати колишній витвір міжвоєнної архітектури.

    Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTubeFacebookInstagramTelegram

    Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube Facebook Instagram Telegram

    Це може вас зацікавити