Сьогодні минає 106 років з часу звільнення Криму від російських більшовиків, чия окупація у січні 1918-го знищила першу у світі мусульманську державу – Кримську Народну Республіку і створення там Українського військово-морського флоту.

106 років тому, 29 квітня 1918 року, на військово-морських кораблях Чорноморського флоту у Севастополі замайоріли українські жовто-сині прапори. Того дня моряки зробили рішучий вибір на підтримку української державності, зробивши 29 квітня Днем народження українського військового флоту. Відтак тоді було започатковано традицію Свята Українського Державного Флоту та Свята Українського Чорного Моря. Її тяглість стала важливим свідченням приналежності до України Чорноморського флоту і його головної бази – міста Севастополь.

Передумови звільнення

У ході Української революції 1917-1921 років Перший Всеукраїнський військовий з’їзд визнав, що необхідно повністю українізувати Чорноморський флот. Тоді ж уперше було заявлено, що він має стати частиною збройних сил України. У липні есмінець “Завидний” першим підняв синьо-жовтий прапор.

У січні 1918 року Українська Народна Республіка (УНР) стала самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. Тимчасовим законом російський Чорноморський флот (як військовий, так і транспортний) оголосили флотом УНР.

Однак на початку 1918 року втілення в життя закону про приналежність флоту до УНР було неможливим через захоплення місцевої влади більшовиками.

Організований український рух тоді фактично перебував у підпіллі. А всі кораблі Чорноморського флоту в ході конфлікту були захоплені чи опинилися під контролем більшовиків. Проте моряки-українці, за словами тодішнього Морського міністра УНР Д. Антоновича, трималися осібно і поводилися досить незалежно. На кораблях же ще наприкінці лютого знову почали лунати заклики про визнання влади УНР.

Шлях до українського моря

Але якщо півострів опинився під контролем більшовиків повністю, то материковій Україні пощастило більше. Спочатку вона уклала мир з Німеччиною і вийшла з Першої світової війни, а потім у союзі з німцями звільнила свою територію від “червоних”. І ось на початку квітня 1918 роки перед молодою державою постало питання про долю Криму і, конкретно, кораблів у Севастополі.

На Чорноморському флоті чекали приходу українських військ і готувалися передати кораблі та базу в Севастополі під їхній контроль. 20 квітня відбулося зібрання моряків Чорноморського флоту, яке ухвалило не чинити опору українським збройним силам. А вже 22 квітня, коли Кримська група Петра Болбочана вела бої на підступах до Сімферополя, по радіо оголосили наказ командувача Чорноморського флоту контр-адмірала Михайла Сабліна, згідно з яким Чорноморський флот підпорядковувався українській владі.

Отаман оборони Кримського півострова, командувач севастопольської фортеці, отаман флота, що зараз стоїть у Криму, послав по радіотелеграфу в Севастополь такі накази. Перший: всі судна, портове майно, укріплення, яке в портах Криму та на його побережжі, є власність Української Народної Республіки. А тому наказую скрізь, де треба, вивісити українського прапора. (З “Наказу Чорноморському флоту», опублікованого в газеті “Нова Рада” (Середа, 24 (11) квітня 1918 року. № 66. С. 4).

23 квітня українські війська увійшли до Сімферополя й рушили у напрямку Севастополя. Генеральний штаб збройних сил УНР повідомляв, що севастопольці з нетерпінням чекають на прихід українських військових і готові без бою здати їм місто. 25 квітня наші війська були вже у Бахчисараї.

Екіпажі Чорноморського флоту, які переважно складаються з українських моряків, нарешті змогли відкрито продемонструвати свою національну ідентичність. Незважаючи на перешкоди та протести з боку російських моряків, на всіх кораблях відбулися збори, на яких було прийнято резолюцію, що проголошує Чорноморський флот українським флотом.

До Севастополя прибула делегація УНР на чолі з Д.Сотником. Після довгих переговорів контр-адмірал М.Саблін, який обняв посаду командувача, офіційно оголосив Чорноморський флот флотом УНР та наказав урочисто підняти українські прапори. Проти виступили лише делегати мінної бригади, де зосереджувалося найбільше прихильників більшовиків. Вони на знак протесту залишили зібрання.

29 квітня 1918 року до 18:00 у Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські. Штабний корабель “Георгій Побідоносець” стояв під сигналом “Обійняв командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін.

Команди, які перебували під впливом більшовиків, поспішно евакуювали свої кораблі із Севастополя до Новоросійська.

Військово-морський прапор виготовив у 1918 році старший лейтенант Військово-морського флоту УНР Святослав Шрамченко. Згодом передав його до Українського національного музею в Чикаго. До Одеси на урочистості до 100-ліття ВМС України, 2018 році прапор привезла куратор музею Марія Климчак. Вона пообіцяла назавжди передати його Україні після того, як Крим буде звільнено з під окупації Росією.

Через століття Україна знову виборює свою незалежність. Віримо, що над Севастопольською фортецею незабаром знову розвиватиметься український прапор.