«П’ятихвилинка з психологом»: розлучення і діти
Розлучення – завжди кризовий момент у житті людини, а якщо в родині є діти – це певна криза і для них. Щоб максимально структуровано вийти з цього болючого процесу саме дитині, батьки повинні знати деякі важливі речі. Детальніше про них розповість психологиня Центру професійного розвитку педагогічних працівників Людмила Єхалова.
Батькам важливо не закарбувати в свідомості дитини те, що хтось вийшов переможеним, а хтось переможцем. Для дитини головне, щоб батьки мали рівномірний вплив і залишалися для неї перш за все рідними людьми.
«Найкраще, що повинні зробити батьки в процесі розлучення – не дати дитині нести за це відповідальність та не порушувати дитячо-батьківську ірелевантність. Тобто дитина залишається дитиною, батьки – дорослими, які, попри все, є поруч із своєю кровинкою».
Життя рухається, воно надзвичайно непередбачуване, і від розлучення не застрахована, на жаль, жодна родина. Якщо раптом у родині трапиться ця ситуація і на батьків чекатиме спілкування із дітьми, бажано, щоб розмову ініціював той, хто йде.
«Потрібно запевнити дитину в тому, що тато чи мама не зникають, ви зможете бачитися. Реальність може вносити свої корективи, але саме на цьому етапі важливо, щоб дитина усвідомлювала, що для неї є певна зміна, але не зміна в тому, що хтось її стає менше чи більше любити».
Ще одне з важливих питань – визначитися, з ким може або хоче залишатися дитина. Найчастіше в Україні дитина залишається з матір’ю, а батько, як правило, зустрічається із сином чи донькою з певною регулярністю. Але бувають випадки, коли мама тотально проти таких зустрічей.
«Мамі варто звернутися до спеціаліста, щоб прояснити цю ситуацію. Розлучення – це дуже болючий момент, вражаються почуття і самооцінка, виникає ностальгія за родиною, якої вже немає, але жінці треба структуруватися від почуттів образи та гніву, щоб бути конструктивною щодо своєї дитини».
Вкрай небажано, щоб дитина обслуговувала когось із батьків емоційно. Варто усвідомити, що у неї своя криза, у матері чи батька своя. Не зосередженість дитини на тому, що відбувається із нею, а моральна допомога мамі чи тату – це зовсім не її відповідальність. Саме перед батьками стоїть завдання – вберегти та підтримати дитину, яка стала заручником кризової життєвої ситуації.
Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram,Telegram