Дослідження Університету Саймона Фрейзера виявило тісний зв’язок між надмірним використанням соціальних мереж і психічними розладами, що супроводжуються мареннями, такими як нарцисизм і дисморфофобія.

У систематичному огляді, опублікованому в журналі BMC Psychiatry, проаналізовано понад 2500 наукових публікацій. Результати показали, розлади з елементами марення — найпоширеніші серед психічних порушень, пов’язаних із активним перебуванням у соцмережах.

До таких розладів належать:

• нарцисичний розлад особистості (переконаність у власній вищості);
• еротоманія (ілюзія того, що відома людина закохана в тебе);
• дисморфофобія (нав’язливі думки про уявні чи перебільшені дефекти тіла);
• анорексія (спотворене сприйняття розмірів тіла).

Професор біологічних наук Бернард Креспі зазначає, що соціальні платформи створюють умови, де маячні ідеї легше виникають і підтримуються через відсутність реального контролю та наявність додатків, які підживлюють ці розлади.

Автори дослідження Креспі та Ненсі Янг підкреслюють, що самі по собі соцмережі не є шкідливими, але їхній віртуальний простір у поєднанні з ізоляцією в реальному житті сприяє формуванню спотвореного уявлення про себе.

Хоча платформи можуть об’єднувати людей і створювати спільноти, для осіб із підвищеним ризиком надмірне захоплення ними часто має негативні наслідки. Особливості багатьох популярних додатків, як-от можливість представляти себе в ідеалізованій, але неправдивій формі, лише погіршують ці проблеми.

Дослідження наголошує, що різниця між онлайн- і офлайн-спілкуванням підсилює відхилення від психічного здоров’я, адже в реальному житті маячні уявлення частіше коригуються через фізичну й емоційну взаємодію.

Автори рекомендують людям із такими розладами скоротити час у соцмережах і закликають до подальших досліджень, які б дозволили визначити функції платформ, що сприяють маяченням. Для покращення онлайн-взаємодії вони пропонують розвивати технології, наприклад, зоровий контакт, 3D-перспективи чи аватари, щоб зробити її ближчою до реальності.