Прекрасний природою і чистим морем, тваринами, рослинами, пейзажами, пляжами… Таким пам’ятають українці величний острів Джарилгач на Херсонщині. Але протягом останніх трьох років все кардинально змінилось. З перших днів повномасштабного вторгнення Джарилгач захоплений окупантами. Забезпечити його збереження спеціальна адмінстрація національного парку, на жаль, не може.

Першим кроком у екологічних злочинах росіян на Джарилгачі стало з’єднання острова з окупованою материковою частиною Херсонської області поблизу селища Лазурне, прикривши піском перехід на острів.

“Перекриття Лазурненської промоїни призведе до замулення і деградації екосистем всієї затоки, порушення процесів міграції риб, якими, зокрема, і харчуються водно-болотні птахи. Такі дії окупантів є прямим злочином проти природи, за який вони обов’язково заплатять”, – пише Міндовкілля.

Це зробили, аби використовувати нацпарк у військових цілях. Зокрема, окупанти облаштували на острові військовий полігон.

“Там живуть унікальні прибережні групи дельфінів – білобочок і афалін, там найвища щільність морських свиней в усьому районі моря. А закриття протоки, серед іншого, створює ризик замулення і деградації екосистеми всієї Джарилгацької затоки. Іншими словами, перед нами ще один злочин проти природи”, — заявляв доктор біологічних наук Павло Гольдін.

На початку серпня 2023 року на острові розпочалася пожежа. Вогонь знищив всю заповідну зону на території понад 1500 гектарів. Протягом п’яти днів палала найцінніша степова ділянка в Джарилгацькому національному природному парку.

Під пожежу підпала ділянка національного парку, де обмежене навіть відвідування людьми. Тут була зосереджена основна частина всіх степових екосистем острова (решта території в різній мірі заболочена або періодично підтоплюється) та популяції всіх рідкісних степових тварин, які є на острові.

“Це вперше в історії зафіксували, що острів горів. Штучно випущені копитні точно не загинули, адже могли заховатися. А плазуни, гадюки степові, багато рідкісних комах могли постраждати”, — зазначає український природоохоронець Олексій Василюк.

За підрахунками екологів на відновлення степової, лугової, солончакових ділянок потрібно в середньому від 4-5 до 8-12 років. На відновлення тамариксових зарослів необхідно від 15-30 років.

Після деокупації півдня потрібно буде вилучати пісок, який насипали російські військові, і повертати Джарилгач до стану острова, каже природоохоронець Олексій Василюк.

“Протока стала затокою і тепер там стояча вода, яка вже замулюється і ми схиляємося до того, що вона буде умовно кажучи, заболочуватися, якщо таке слово можна вживати відносно моря. І саме в мілководдях Джарилгацької затоки найбільша кількість рідкісних тварин. Там є декілька видів карпів, занесених до Червоної книги, риб, є морські трави, які охороняються у всій Європі і ці всі найбільш цінні види, які прив’язані до Джарилгача, насправді не на суходолі, а в мілководді поряд з ним”, – розповів Василюк.

Через дії армії РФ згадані цінни рослини та тварини можуть зникнути назавжди, припускає експерт. Щоб цього не сталося, має бути рух води між Джарилгацькою затокою і Чорни морем.

Також великою проблемою після деокупації буде розмінування Джарилгача. Цілком імовірно, що острів стане безпечним лише за кілька десятиліть.

“Це 10 тис га заболоченого острова серед моря. Я не впевнений, що це територія, яка буде пріоритетною до розмінування. Можливо, вона буде розмінована через кілька десятиліть”.