Конституція України: від Київської Русі до сучасності

28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят – День Конституції. Саме цього дня, 28 червня 1996 року, ухвалили Основний Закон. День Конституції – це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції.

Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і  територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина та підвищило міжнародний авторитет України у світі.

“Руська правда” Ярослава Мудрого

Заведено вважати, що коріння української конституції тягнеться ще у часи київського князя Ярослава Мудрого, у XI століття. Створена ним “Руська правда” – це дійсно перша відома кодифікація прав на території Київської Русі, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи.

Самі закони укладалися на основі звичаєвого права, а текст містить норми кримінального, спадкового, торгового і процесуального законодавства.

Попри привілеї для вищого стану, усі вільні люди перебували під опікою “Руської Правди”, головним завданням якої було давати можливість сторонам захищати свої права на життя, здоров’я і майно, а судові – підставу до справедливого вироку.

Конституція Пилипа Орлика

Конституцію Орлика “Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…” заведено вважати найпершою, хоча історики сперечаються чи була вона конституцією у сучасному розумінні.

Вона фактично не мала юридичної сили, бо була укладена урядом Гетьманщини у вигнанні у молдавському місті Бендери після поразки гетьмана Івана Мазепи у битві під Полтавою 1710 року.

“Конституція Пилипа Орлика, якій понад 300 років. Її називають першою писемною Конституцією Європи. Справедливо, щоб її читали в кожному куточку України. Для цього вона буде перекладена з латини на українську мову, і десятки тисяч примірників відправляться в українські школи”, — сказав Зеленський у зверненні 2022 року.

У “Пактах й Конституції законів…” йшлося про обмеження прав гетьмана, окреслювалися його обов’язки та визначався майбутній лад держави. Зокрема, визначався поділ влади на:

• законодавчу (Генеральна рада, яка збирається тричі на рік);
• виконавчу (гетьман і Генеральна старшина);
• судову (Генеральний суд) гілки.

Оскільки гетьман “не повинен карати сам із власної ініціативи і помсти”, а рішення, яке виносить Генеральний суд, “не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен мусить підкоритися, як переможений законом”.

Оригінал документа написано латиницею, він постійно зберігається у Національному архіві Швеції. 5 червня 2023 року генеральна директорка архіву Карін Астром Іко передала Очільнику Укрдержархіву Анатолію Хромову засвідчену латиномовну копію Конституції Пилипа Орлика, оригінал якої зберігається в Стокгольмі та є безцінним надбанням нашої спільної історичної спадщини.

Окрім латинського варіанту Конституції Пилипа Орлика, є українськомовний варіант, який був підписаний гетьманом. Однак оригінальна титульна сторінка конституції досі зберігається у Російському державному архіві давніх актів у Москві.

Конституція УНР

Наступною була Конституція Української народної республіки, яку Центральна рада ухвалила 29 квітня 1918 року, у свій останній день існування. Однак цей документ так і не набув чинності через державний переворот гетьмана Павла Скоропадського.

Конституція проголошувала державну незалежність і територіальну цілісність УНР, рівність прав громадян, демократичні свободи.

Передбачався земельний адміністративно-територіальний устрій з широким місцевим самоврядуванням у всіх 30 землях.

Конституції радянської влади

Усього радянських конституцій було чотири: 1919, 1929, 1937 та 1978 років. Саме остання діяла на території України й після проголошення незалежності, аж до 1996 року. І хоча документом визначалися і демократичні свободи, і вільні вибори та гарантувалися права людини, але фактично усе це не діяло.

Найгостріші суперечки при укладанні викликали питання розподілу влади й власності, державної символіки, статусу російської мови й статусу Республіки Крим.

Комуністи відмовлялися підтримувати тризуб і синьо-жовтий прапор, інша частина депутатів не погоджувалася на автономний статус Криму. Зрештою досягли непростого компромісу – автономний статус півострова та українська символіка.

Більше про Конституцію 1996 року

“Батьком” Конституції вважають тодішнього народного депутата Михайла Сироту. Саме він представляв з трибуни Верховної Ради усі її статті в “конституційну ніч” 1996 року.

У записах про ті події Михайло Сирота зазначав, що боротьба була дуже виснажливою, і були моменти, коли здавалося, що все висить на волосині, і незалежної України не буде.

Активна робота над фінальним проєктом Конституції тривала три місяці, а спеціально створена комісія працювала по 13 годин на день. Під час підготовки до другого читання у документ внесли близько 6 тисяч правок.

Основний Закон ухвалили о 9:20 ранку 28 червня 1996 року після 24 годинного марафону майже безперервної роботи.

Від початку ухвалення документ змінювався кілька разів. Хоча й, згідно з ним, передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень.

Щороку цей день є вихідним в Україні згідно зі статтею 73 “Кодексу законів про працю”. Проте через дію воєнного стану та повномасштабну війну набули чинності норми, прописані у статті 6 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, де прописано, що всі додаткові вихідні в країні скасовуються.

Оскільки 2024 року День Конституції України припадає на п’ятницю, він буде робочим.