Енергія води: як війна змінила обличчя української енергетики

З самого початку повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що однією з цілей критичної інфраструктури для ворога стануть і дамби ГЄС. Через регулярні невдачі на полі бою – росіяни не соромляться вдаватись до найпідступніших та аморальних методів ведення війни, завдаючи ударів по мирному населенню та життєнеобхідній інфраструктурі. Так, за більше ніж за 2 роки повномасштабної війни в Україні, було пошкоджено більше половини всіх гідроелектростанцій, а саме:

• 6 червня 2023 року російськими окупантами було підірвано Каховську ГЕС
• 22 березня 2024 року масовим ударом росії – Дніпровська ГЕС (Запоріжжя) отримала критичні ушкодження
• 29 березня 2024 року було уражено 3 станції – Канівська ГЕС(Черкаська область), Дністроська ГЕС(Чернівецька область) та Середньодніпровська ГЕС (Дніпропетровська область)
• 8 травня 2024 року під час ранкових обстрілів критичної інфраструктури, значних уражень було завдано обʼєктам гідроенергетики

Каховську ГЕС було повність зруйновано запланованим терактом росіян, наслідками чого стали: затоплення Херсонської та Одеської областей, забруднення Чорного моря, обміління Каховського водосховища, втрата зрошення на Херсонщині, проблеми за охолодженням ЗАЕС та ризик виникнення радіаційної катастрофи

Після атаки на Дніпровську – ГЕС-1 та ГЕС-2 зупинили роботу, остання отримала критичні ушкодження. В Укргідроенерго заявили про великі пошкодження, відновлювати які доведеться роками.

Ступінь пошкоджень гідроелектростанцій 29.03 – не уточнювався.

Як повідомила прес-служба "Укргідроенерго", 08.05 дві ГЕС було виведено з експлуатації.

"Ворог продовжує масовано атакувати і знищувати енергетичну інфраструктуру України, завдаючи руйнівних цілеспрямованих ударів. На сьогодні вся гідрогенерація зазнала нищівних пошкоджень. Знищене обладнання потребує чималих зусиль для ремонту, відновлення і значних фінансових коштів", – йдеться у повідомленні компанії. 

 У зв’язку із цим, мешканці Кам’янського не могли не задатися питанням:

Чи будуть підвищуватись тарифи на воду?

Тарифи зміняться наступним чином (зазначено суми) за 1 кубометр без ПДВ:

• Київводоканал – 21,42 гривень;
• КП "Водоканал" (Запоріжжя) – 22,88 гривні;
• КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" – 30,36 гривень;
• Львівводоканал – 20,04 гривень;
• КП "Івано-Франківськводоекотехпром" – 17,45 гриїн;
• Черкасиводоканал – 20,19 гривень;
• Дніпроводоканал – 23,92 гривень;
• Чернівціводоканал – 23,86 гривень;
• Харківводоканал – 22,87 гривень;
• Житомирводоканал – 32,77 гривні.

При цьому найвищі тарифи на водопостачання запропоновані для ПрАТ "Енергоресурси" – 53,39 грн. за кубометр.

Зокрема, на водовідведення хочуть запровадити такі тарифи за кубометр без ПДВ:

• КП "Водоканал" (Запоріжжя) – 9,36 гривні;
• КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" – 11,88 гривень;
• Київводоканал – 9,66 гривень;
• Львівводоканал – 9,02 гривень;
• КП "Івано-Франківськводоекотехпром" – 6,87 гривень;
• Черкасиводоканал – 10,51 гривень;
• Дніпроводоканал – 11,52 гривень;
• Чернівціводоканал – 10,26 гривень;
• Харківводоканал – 9,88 гривень;
• Житомирводоканал – 17,52 гривень.

А ось максимальний тариф на водовідведення зафіксовано для КП "Облводоканал" Запорізької облради (41,3 гривні за кубометр).

У свою чергу для населення тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення залишилися довоєнними.

Так, на українців чекає неприємна новина – Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вирішила підвищити тарифи на водопостачання для однієї категорії споживачів. Нацкомісія з питань комуналки погодила відповідне рішення для обговорення. Йдеться про непобутових споживачів.

Відтак з 1 червня запропоновано збільшити оптові тарифи на водопостачання.

Відключення води в свою чергу через відключення дамб – не планується

Що зараз на місці Каховського водосховища?

Через майже рік після катастрофи на Каховській ГЕС екологи кажуть про ознаки відродження природи на території, де було водосховище. А в XVI-XVII століттях тут була частина Запорозької Січі, Великий Луг, що простягався аж до острова Хортиця.

Одразу після катастрофи, що призвела до загибелі сотень людей та знищення природи, лунали сумні прогнози. Припускали, що тут буде або мертва земля, або болото на багато років.

Але не дивлячись ні на що – колишнє водосховище стає новим лісом.

Дно почало стрімко заростати молодими деревами – тополями й вербами. Саме ці види дерев століттями росли вздовж Дніпра і пристосовані для життя в цих умовах.

А нещодавно на території колишнього водосховища – вперше за півстоліття весняне водопілля, туди починає прибувати вода. Як свідчать останні супутникові знімки цієї території, значна частина раніше осушеної території колишнього водосховища на сьогодні вкрита водою.

Це пов’язано з весняним таненням снігів, що принесло додаткову вологу у пониззя Дніпра.

 "Тут ми чітко спостерігаємо підняття рівня води, що відповідає ситуації весняного водопілля на річковій заплаві", — розповідає експерт Української природоохоронної групи, молодший науковий співробітник Інституту зоології ім. І.Шмальгаузена НАН України Григорій Коломицев.

За словами науковця, оскільки відсутнє штучне регулювання рівня води, то сьогодні можна спостерігати на території колишнього Каховського водосховища ті самі процеси, що відбуваються на природних, незарегульованих людиною заплавах річок.

"Весняні водопілля відбувалися на цих землях ще до побудови ГЕС тисячі років", — додав Григорій Коломицев.

Автор: Максим Бурхан