В Музеї історії міста Кам’янське відбулася публічна розмова «Як мене (не) колонізували»

26.07.2024

25 липня в Музеї історії міста Кам’янське відбулася публічна розмова «Як мене (не) колонізували» у рамках проєкту «Мовні вправи». Нова зустріч зібрала науковців, викладачів, письменників, молодь та просто небайдужих кам’янчан на обговорення теми мовної ідентичності та деколонізації України.

Серед спікерів Юрій Митрофаненко, доктор історичних наук, дослідник історії Української революції 1917-1921 рр., Олександр Ратушняк, кандидат педагогічних наук, викладач літератури, організатор і модератор зустрічей з письменниками, військовослужбовець ЗСУ, учасник бойових дій (2022-2023), Олексій Смірнов, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри кібербезпеки та програмного забезпечення ЦНТУ та Ірина Іваськів – членкиня НСПУ.

В Музеї історії міста Кам’янське відбулася публічна розмова «Як мене (не) колонізували» / Фото: МІС ТБ

На зустрічі обговорювали питання чому протягом багатьох століть українська мова зазнавала утисків та заборон і якими є наслідки русифікації для українського суспільства Розпочала бесіду дирекорка музею Наталія Буланова. Вона згадала, що серед методів, які використовували росіяни для викорінення української мови жорстокі репресій проти української інтелігенції. Такими методами, на думку Наталії, росія продовжує користуватися і під час сучасних подій, як от вбивство Ірини Фаріон, що мала радикальну проукраїнську думку – «…українців вбивають тільки за те, що вони українці»

Юрій Митрофаненко, доктор історичних наук, дослідник історії Української революції 1917-1921 рр. / Фото: МІС ТБ

«Політика русифікації, яку проводила Російська імперія та пізніше Радянський Союз, мала на меті асиміляцію українців та заміщення їхньої рідної мови російською. В результаті цього багато українців почали сприймати свою мову як меншовартісну, а використання російської мови стало ознакою «вищого статусу» – зазначив Юрій Митрофаненко. Але сучасні зусилля з відродження української мови та культури поступово допомагають подолати ці виклики і зміцнити національну ідентичність.

Простір виставки «Мовний код нації»/ Фото: МІС ТБ

Присутні також згадували і власні історії впливу російської культури і мови на них. Складно уявити, але ще 30-40 років тому цькування за українську мову – було звичним явищем, яке проявлялося в дискримінації, глузуванні та упередженому ставленні до тих, хто використовує українську мову у повсякденному житті

Олександр Ратушняк, кандидат педагогічних наук, військовослужбовець ЗСУ, учасник бойових дій (2022-2023 рр.) / Фото: МІС ТБ

Сьогодні дуже важливо усвідомлення і відчуття приналежності до певної нації, яка об’єднує людей спільною історією, культурою, мовою, традиціями та цінностями. Вона є важливим аспектом суспільного і особистого життя, формуючи основи соціальної єдності та самосвідомості.