До Всесвітнього дня ветеринара. Як російський ворог позбавляє спокійного життя – історія лікаря-ветеринара Романа Насретдінова

Сьогодні  лікар-ветеринар Роман Насретдінов живе у Кам’янському, тут успішно функціонує його ветеринарна клініка "Фауна" та підростають двоє синів. А народився і виріс він у Луганську, але 2014 року через російське вторгнення йому разом із родиною довелося покинути рідний дім. Далі був переїзд до Сєвєродонецька і знову ворог не дав шансів на спокійне життя вже у 2022 році. Де знайти сили не тільки жити, але і рятувати життя братам нашим меншим, дізнаєтеся у щирій розмові з паном Романом.

Війна, що не дає спокійно жити

Тварин Роман Насретдінов любив завжди, мав можливість бути перекладачем, але став лікарем-ветеринаром. Після закінчення Луганського національного аграрного університету в 2006 році, одразу почав працювати за фахом.

"До 2014 року я працював у приватній ветеринарній клініці в Луганську лікарем узд-терапевтом і лікарем узд-діагностики".

Після того як до Луганська у 2014 році нахабно вдерлися окупанти, Роману разом із родиною з великими труднощами вдалося покинути місто, та залишити першу клініку з усім обладнанням. Далі родина оселилася у Сєвєродонецьку, тут разом із партнером він відкрив другу ветеринарну клініку. Але щастя, як і відносно мирне життя тривало недовго. Вже в лютому 2022 року Роману Ринатовичу знову довелося покинути місто та клініку, останню пошкодив раптовий приліт снаряду.

"З клініки Сєвєроденецька нам вдалося вивезти тільки операційний стіл, ліхтар та узд-пристрій. Це звісно дуже мало, але з Сєвєродонецька у 2022-му було простіше виїхати ніж з Луганська в 2014 році".

Переїзд до Кам’янського – нова сторінка в житті

15 березня виповнилося 2 роки як Насретдінови оселилися у Кам’янському. Роман зізнається, те що залишилися тут – випадковість. Спочатку приїхали до Дніпра, де знайшлися добрі люди, які прихистили родину на 2 дні. А далі, під час пошуку житла в оренду, припала до душі пропозиція з Кам’янського, на цьому й зупинилися.

"Перший місяць взагалі нічого не робили, ми були в шоці після пережитого, тому що нам довелося з 24 лютого і по 13 березня постійно перебувати у бомбосховищах і вести підвальний образ життя. Це був достатньо великий стрес, тому що нас 2 сім’ї в обох родинах діти. Молодшому сину було 3 роки. Коли ми приїхали сюди, здавалося все було, наче у сні. А вже як набридло читати страшні новини, почали думати про певне заняття, щоб зайняти руки і голову, а потім орендували місце для клініки".

Ветеринарна клініка "Фауна" почала працювати з початку травня 2022 року. Роман Насретдінов запевняє, спочатку було тяжко, але в цей час дуже допомагали та підтримували дружина Вікторія, разом із синами Тимуром і Данилом. Два-три місяці клієнтів було негусто, а потім так зване "сарафанне радіо" спрацювало і стало легше.

"Робота ветеринара буде однаковою всюди, я маю на увазі спеціаліста по дрібним домашнім тваринам. У 80% випадків у тварин проблеми через неправильне ставлення до них власників. Часто люди ігнорують вакцинацію – це найперша велика проблема. Друга проблема – економлять на кормах, купуючи дешеві та неякісні продукти. Дуже часто безвідповідально ставляться до вигулу, скажімо, без намордника. Сюди слід додати ще самовигули, автотравми, покуси і т. д. Це все відбувається через те, що власники тварин або не розуміють, або їм лінь знайти важливу інформацію, а хвостики стають крайніми в цьому".

Наш герой зазначає, будні лікаря-ветеринара доволі часто суворі, але це будні. Приймає всіх кому потрібна допомога, адже найголовніше – допомогти братам нашим меншим, щоб вони не відчували болю.

"Мене радує, коли сюди приходять у сльозах, а йдуть щасливі люди. Напевно, через це я ще й досі працюю у цій сфері".

Сильна особистість має сильний погляд на життя

Роман Ринатович запевняє, що війна вплинула на нього, як і на всіх українців. Він став більш тривожним, особливо переживає за дітей. Додається й ностальгія за рідною домівкою у тимчасово окупованому Луганську.

"Якби не сталося цього жахливого лютого, ми б продовжували працювати, була гарна клініка, допомагали іншим, і нормально себе почували по життю". 

Попри життєві складнощі Роман Насретдінов не втратив здатність мріяти. Розповідає, дуже хочеться розвиватися як спеціалісту, рости та вчитися новому.

"Хочеться повноцінну клініку з великою кількістю персоналу, інструментів, для того щоб викорінювати некомпетентність колег. А внутрішньо переміщеним особам бажаю наснаги та успіху".

Сильна особистість має сильний погляд на життя: "І це також завершиться, – каже Роман Насретдінов. – головне боротися, дивитися на життя із оптимізмом і все погане мине, треба лише вірити".