Сьогодні відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

27 січня, у день звільнення в’язнів нацистського табору Освенцим, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який був запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7).

Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – “Аушвіц-Біркенау” біля польського міста Освенцим. За різними даними у цьому таборі нацисти знищили від 1,1 до 1,6 мільйона людей, значну частину з яких становили євреї. За загальними оцінками під час Другої світової війни загинуло від 5 до 6 мільйона євреїв з яких приблизно 1,5 мільйона дітей.

Близько 1,5 млн євреїв брали участь в антинацистському опорі: воювали в арміях країн антигітлерівської коаліції, в тому числі 556 000 в армії США і 501 000 у лавах Збройних сил СРСР, а також у підпіллі й партизанському русі.

Жертвами нацистського терору стали і євреї 1,5 мільйона були з території сучасної України, у тому числі і члени єврейської громади з нашого міста.

Одразу після того, як наприкінці серпня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили місто Дніпродзержинськ (нині Кам’янське), вони почали готуватись до акції з очищення міста від євреїв. У місті у вересні 1941 року було проведено перепис населення, згідно з яким  на його території проживало загалом 91 051 особа, з яких 215 – євреїв.

У газеті “Кам’янські вісті” № 3 від 8 січня 1942 року опубліковано розпорядження поліції, у якому прописувалось” Усім жидам з’явитися 9 січня до 13-ї години в середню школу № 25 для евакуації”. Особливо підкреслювалось, що ті, хто не виконає це розпорядження, або ті хто буде знати про місце перебування євреїв та не повідомить про це, будуть розстріляні.

Проте ніякої евакуації не було. Всіх євреїв, які виконали наказ і прибули до збірного пункту, нацисти розстріляли 9 січня на території споруджуваного Баглійського коксохімзаводу, а їх тіла скидали у вириті котловани й траншеї.

У цьому місті нацисти й надалі продовжували розстрілювали групи євреїв, при чому не тільки з Кам’янського, а й із навколишніх сіл.

Після визволення міста спеціальна комісія провела розкопки місць масових поховань. У траншеї Баглійського коксохімзаводу було виявлено рештки 305 осіб у тому числі й дітей.

Всього ж, за офіційними даними, за роки окупації в Дніпродзержинську (Кам’янському) розстріляно 1 069 осіб, зокрема 96 дітей (здебільшого євреїв і циган).

Наразі у музеї “А Ідіше Нешуме” ( “Єврейська душа”), який діє у благодійному центрі “Бейт Барух” та синагозі “Бейт Реувен”, завершується формування експозиції “Голокост в Дніпродзержинську (Кам’янському)”.

Співробітники музею проводять роботу з пошуку прізвищ розстріляних або закатованих євреїв і звертається до родин людей, які постраждали або загинули від рук нацистів в роки Другої Світової війни у нашому місті, приєднуватися до збору фотографій та документів, аби цінна інформація не була втрачена.