На найближчій сесії міськради Кам’янського планують розглянути питання щодо надання імені загиблого захисника Максима Баранніка одній з вулиць на Лівому березі.

Назвати на честь бійця хочуть вулицю, розташовану на другому мікрорайоні лівобережної частини міста Кам’янське паралельно просп. Металургів (від бульвару Героїв до бульвару Будівельників).

Максим Бараннік народився 17 грудня 1989 року в місті Дніпродзержинськ (нині – Кам’янське) Дніпропетровської області. Закінчив загальноосвітню школу міста Дніпродзержинська, потім – Дніпродзержинський індустріальний коледж Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" (нині – Відокремлений структурний підрозділ "Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет", місто Дніпродзержинськ (нині – Кам’янське), здобувши професію "автомеханік".

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України.

Захоплювався екстримом, був членом Федерації Extrem Steam Dentures та інструктором зі стрибків з моста.

У 2014-2015 роках проходив військову службу у лавах Збройних сил України по частковій мобілізації. Брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю "М‘ясна фабрика "Фаворит Плюс".

25 лютого 2022 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив водієм медичної служби 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Позивний "Робін". Воював на Авдіївському напрямку. Допомагав рятувати та вивозити поранених.

Старший солдат Максим Бараннік (позивний Робін) загинув 18 березня 2022 року, виконуючи бойове завдання біля міста Авдіївка на Донеччині. Боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу з "Градів".

24 березня 2022 року воїн був похований на Алеї Героїв військового кладовища по вулиці Весняна (Соцмісто) у місті Кам’янське.

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (22.05.2022; посмертно), медалями.

У нього залишилися цивільна дружина та донька.

"Ми проживали разом сім’єю 7 років. Він був дуже веселим, розумним, люблячим, цілеспрямованим чоловіком і батьком. Завжди був за справедливість", – розповіла кохана загиблого Наталія.