28 вересня світ згадує про хворобу, яка після появи симптомів майже завжди закінчується смертю, але якої можна уникнути. Цьогоріч у Кам’янському районі підтверджено щонайменше чотири випадки сказу у тварин, у кожному з яких запроваджували карантин. Розповідаємо, що відбувається в районі та області, як передається вірус і що робити, якщо вкусила чи подряпала тварина.

Дату обрали невипадково: цього дня 1895 року помер Луї Пастер, чиї дослідження дали людству вакцину проти сказу. Всесвітній день боротьби зі сказом відзначають з 2007 року. В Україні ця історія почалася рано: у 1886 році в Одесі за участі Іллі Мечникова та Миколи Гамалеї відкрили другу у світі Пастерівську станцію.

Ситуація в області: цифри 2026 року

Епідемічна ситуація на Дніпропетровщині залишається напруженою. З початку року в області виявили 26 випадків сказу серед тварин, і це дані на початок липня. Водночас, за даними Держпродспоживслужби, за сім місяців 2026 року їх зареєстрували на 30% менше, ніж торік за той самий період. Тенденція обнадіює, але розслаблятися зарано.

Для порівняння: наприкінці 2024 року в області було зареєстровано 208 випадків захворювання серед тварин проти 77 у 2023-му. Спеціалісти пов’язують зростання із забороною полювання на час воєнного стану, збільшенням популяції лисиць та міграцією диких тварин із зон бойових дій. З’явилися й нові переносники: у 2024 році в області нарахували 140 шакалів, тоді як у 2023-му їх не фіксували взагалі.

Людей ситуація стосується напряму. За перше півріччя 2026 року майже 5 тисяч мешканців області постраждали від нападів тварин, із них приблизно три тисячі проходять лікувально-профілактичну імунізацію. Цього року смертельних випадків сказу серед людей в області не зареєстровано. Проте у 2024 і 2025 роках було по одному випадку, і обидва закінчилися летально: постраждалі не звернулися по допомогу одразу, а до лікарів потрапили вже з клінічними проявами.

Що відбулося в Кам’янському районі

Район не залишився осторонь.

• Березень 2025-го, Кам’янське. Районне управління Держпродспоживслужби повідомило про можливий випадок сказу в людини (гідрофобна форма). За версією спеціалістів, чоловік міг заразитися, коли самостійно намагався допомогти власному коту з симптомами сказу. Обласний центр контролю та профілактики хвороб зазначав, що вперше за останні роки в Кам’янському госпіталізували людину з вираженими симптомами.
• Січень 2026-го, Кам’янське. Через сказ у домашнього кота, який міг заразити господарів, у місті запровадили карантин на 60 діб.
• Травень 2026-го, Карнаухівка. У селищі зареєстровано сказ у шакала, двоє мешканців зазнали ушкоджень, тварина загинула.
• Травень 2026-го, Жовті Води. На території насосної станції ГМЗ діагноз "сказ" у безпритульної собаки лабораторія підтвердила 22 травня, навколо станції в радіусі 1000 метрів запровадили карантинні обмеження.
• Липень 2026-го, селище Дніпровське. Собака 9 липня покусала власника і через п’ять днів померла. Власник одразу звернувся по допомогу й проходить курс антирабічного лікування, а в селищі встановили карантин на 60 діб.

Отже, з початку 2026 року в районі підтверджено щонайменше чотири випадки сказу у тварин із карантинами. Це свідчить про те, що вірус циркулює як серед диких, так і серед безпритульних та домашніх тварин.

Як передається вірус

Переносниками можуть бути домашні тварини (насамперед собаки й коти) та дикі: лисиці, вовки, єнотовидні собаки, шакали, барсуки, кажани. Найбільшу небезпеку становлять безпритульні тварини. Заразитися можна не лише через укус. Ризик є також, коли тварина:

• подряпала шкіру;
• обслинила пошкоджену шкіру;
• потрапила слиною на слизові оболонки: в очі, рот або ніс.

Підступність хвороби в тому, що вірус з’являється в слині приблизно за 10 днів до перших ознак. Тому тварина, яка виглядає здоровою, вже може бути заразною. Про хворобу сигналізує зміна поведінки. Дикі звірі втрачають обережність, виходять до осель людей і пасовищ, нападають на людей і худобу. Домашні тварини відмовляються від звичного корму, стають неспокійними й агресивними. Якщо ви бачите лисицю чи шакала, які спокійно ходять вулицею серед білого дня, не наближайтеся, не намагайтеся їх прогнати чи впіймати й повідомте відповідні служби.

Якщо вкусила чи подряпала тварина

1. Промийте рану. Близько 15 хвилин під струменем теплої води з милом. Потім обробіть краї рани антисептиком (70% спирт або 5% спиртовий розчин йоду) і накладіть чисту пов’язку.
2. Негайно зверніться до лікаря. Він оцінить характер контакту й вирішить, чи потрібна вакцинація. Антирабічну допомогу в області надають 50 лікувальних закладів, забезпечених вакциною та імуноглобуліном.
3. Не відмовляйтеся від щеплень, якщо їх призначено. Чекати симптомів і спостерігати за самопочуттям не можна: коли вони з’являються, допомогти вже неможливо.
4. Не ловіть підозрілу тварину самотужки. Якщо це домашня тварина й відомий її власник, повідомте про це лікаря. Ветеринарний нагляд організовують фахівці.
5. Навіть якщо рана здається дрібною, а тварина здоровою, це не привід відкладати візит до медиків.

"40 уколів у живіт": міф

Ця страшилка з минулого століття давно втратила актуальність. Сучасна профілактика проводиться за визначеною схемою й є ефективним способом захистити життя після небезпечного контакту.

Профілактика: вакцини для людей, тварин і лісу

Безпритульних і диких тварин не годуйте з рук, не гладьте й не намагайтеся приручити, а дітям пояснюйте, чому цього робити не можна. Домашніх собак і котів щороку вакцинуйте: це найнадійніший захист.

Паралельно в районі проводиться оральна імунізація диких хижаків. Навесні площа обробки становила 3511,58 км² мисливських угідь, а восени комісія затвердила 3236,96 км², і з 21 вересня приманки з вакциною розкладають наземним методом. Вони мають вигляд невеликих брикетів приблизно 3×5 см із запахом м’ясокісткового борошна, усередині яких є капсула з вакциною. Якщо знайшли таку приманку, не торкайтеся її руками, не підпускайте до неї тварин і повідомте ветеринарну службу.

Сказ невиліковний, але його можна зупинити. Для цього потрібні щеплення улюбленців і негайне звернення до лікаря після будь-якого підозрілого контакту.