Головний сержант батальйону Ганна Данченко до війни працювала в комунальному закладі "Дніпропетровський обласний центр військово-патріотичного виховання, відпочинку та туризму" при Дніпропетровській обласній раді. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, відважна дівчина пішла до Камʼянського РТЦ і мобілізувалася, щоб захищати країну і рідне місто від безжалісних ворогів.

Військову службу розпочинала на посаді бойового медика стрілецької роти, а зараз займає відповідальну посаду  головного сержанту одного з батальйонів 108-ї бригади ТрО. Її поважають та цінують у частині, адже такі люди на вагу золота. А ще Ганна Данченко має офіційні відзнаки і нагороди серед яких медаль "За поранення" та "Cталевий хрест" Головнокомандувача ЗС України.

Жінка воює на рівні з чоловіками, приймаючи участь у боєзіткненнях з ворогом на самих "гарячих" ділянках фронту. У липні 2022 року на Донеччині у складі штурмової групи, ще будучи бойовим медиком, Ганна вирушила вглиб села Нескучне. За цей населений пункт точилися жорстокі бої і він почергово переходив з рук в руки. Через дві години після початку руху противник відкрив щільний вогонь з артилерії, мінометів та гранатометів з панівних висот навколо Нескучного. Згодом задіяв ще й стрілецьку зброю. Ганна, не зважаючи на рюкзак бойового медика, швидко маневрувала та прикривала вогнем побратимів зі свого АК-74. Черговий ворожий снаряд вибухнув поряд з жінкою. Від вибуху Ганна зазнала контузії та на деякий час втратила свідомість. Побратими під вогнем винесли її з поля бою та надали першу допомогу. Коли жінка-воїн прийшла до тями, то рішуче відмовилась від евакуації, оскільки ворог посилював вогонь, залучаючи все нові сили. І бій розгорявся з новою силою.

"Я медик і маю допомогти побратимам", – сказала вона і повернулась до штурмової групи.

В той день на передовий стабілізаційний пункт було доставлено багато поранених бійців, значній частині з яких надала допомогу саме бойова медикиня Ганна Данченко. Вона боролась за життя воїнів цілу добу і лише на 10 годину наступного дня разом з останніми пораненими покинула передовий медичний пункт.

Ще один показовий випадок стався у червні 2023 року. Тоді також відбувалися штурмові дії добре укріплених ворожих  позицій. Батальйон ніс втрати і усі медичні евакуаційні екіпажі напружено працювали. В якийсь момент надійшла інформація про те, що є поранені і загиблі, яких треба евакуювати з поля бою, але на той час вільних машин не було. Терміново було зібрано два додаткових екіпажі, до складу яких увійшли командир та два сержанти роти, водій та головний сержант батальйону Ганна Данченко. Сформовані екіпажі оперативно вирушили у напрямку населеного пункту, під яким точився запеклий бій. Щойно авто зупинилось у місці, де перебував загиблий, і чоловіки встигли покласти його до мікроавтобуса, як поряд прогриміло кілька вибухів. Командир та два сержанти отримали  множинні осколкові поранення. У цій складній ситуації Ганна прийняла командування. Разом з водієм вони перемістили поранених до транспорту й терміново вирушили до стабілізаційного пункту. По дорозі жінка вели боротьбу за життя поранених. Кожному з них вона наклала щонайменше по 3 турнікети. Медикиня зробила все від неї залежне, і таки доправила усіх живими і притомними до пункту стаціонарної медичної допомоги. Завдяки рішучим і професійним діям Ганни життя побратимів було порятовано. Офіцер та два сержанти, завдячують їй своїм життям і наразі після одужання продовжують службу в лавах ЗСУ та нищать ворога.

"Армія – мій свідомий вибір. І я рада, що сьогодні в лавах ЗСУ, разом з побратимами наближаю нашу перемогу", – каже Ганна.