За даними Гідрометцентру, клімат в Україні теплішає стрімкіше, ніж у Європі – тепер середньорічна температура в Києві становить +10,7°C, для порівняння, це вище, ніж у приморській Одесі в 1980-х роках.

“Кліматичні зміни зробили південь України подібним до Аризони – тут уже сіють бавовник і приглядаються до цукрової тростини. У центральних областях нікого не дивують два врожаї картоплі. На півночі вже не потрібне осушення та все частіше вирощують соняшник. До чого готуватися, адже глобальне потепління це не фантазії Ґрети Тунберг, а факт”, – зазначає Тетяна Адаменко, начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру.

Бавовна: дубль-2

14 травня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про поширення сортів бавовнику в Україні” (проєкт 10427-1), через 2 тижні цю культуру уже посіяли на Одещині. Для визрівання даної культури необхідно отримати певну кількість тепла.

70 років тому в Україні вже намагалися засіяти бабвовник, але саме через дефіцит тепла на півдні України в 1950-ті роки провалилася ця програма.

“Для нормального визрівання ця культура має отримати в період вегетації не менше 3,6 тисячі градусів активних температур. Але в ті часи було холодніше. І навіть на Херсонщині та в Криму – найпівденніші райони України – бавовник встигав набрати 2,7 тисячі – щонайбільше 3 тисячі градусів. Отримували погану якість і низьку врожайність, що змусило відмовитися від цього напрямку”, – сказала Тетяна Адаменко.

Тепла побільшало

Останні 20 років в Україні були майже безперервним періодом потепління. Фактичні температури за цей період зростали й суттєво перевищували норму.

У 2023 році середньорічна температура по країні склала +10,8°C, що на +3°C, майже на третину, вище за кліматичну норму.

Саме на Одещині, де і посіяли перші поля бавовнику, середня температура минулого року сягнула +12,4°C. Такий показник лише на +1,5°C менший, ніж був на полях біля Ташкента 40 років тому, коли Узбекистан уже був відомим на весь світ центром вирощування бавовнику.

Природні зони змістилися

Через глобальне потепління в Україні південні природні зони почали свій наступ на північ.

В окремих районах Одеської та Херсонської області вже формуються певні ознаки тропічного типу клімату. В таких умовах сільське господарство тут критично залежить від кількості опадів.

“Наші дані вказують на те, що середня кількість опадів в країні стабільна. Звісно, є певні коливання між роками, але впродовж 20 років це 500-600 мм опадів на рік”, – каже Тетяна Адаменко.

Але, хоч опадів і достатньо, в умовах поступового підвищення температури незмінність опадів поступово веде до дефіциту вологи, що особливо відчутно для овочівництва.

Підвищення температури призвело до незначного врожаю соняшнику влітку 2023 року в Миколаївській та Одеській областях, а також до висихання культури на значних площах.

Як наслідок, багато фермерів у південних регіонах так званого “соняшникового поясу” відмовилися від вирощування соняшнику цього року. З іншого боку, соняшник також переміщується в райони, що традиційно належать до Полісся, зі збільшенням кількості полів, засіяних соняшником у Чернігівській та Житомирській областях.

Екзотика стане нормою

На території України тепер вірогідно будуть вирощувати раніше екзотичні культури для наших країв.

“Один із варіантів – це цукрове сорго, яке через посухостійкість називають "верблюдом". У Національній академії аграрних наук уже розробили методологію вирощування цукрового сорго, що може бути сировиною як для цукроварів, так і для виробників біопалива. Також серед претендентів на вирощування називають міскантус і свічграс”, – зазначає Тетяна.

Міскантус використовують для виробництва твердого біопалива, біогазу, целюлози, біобетону, як компост, кормову біодобавку та матеріал для зовнішнього оздоблення альтанок.

А свічграс є біоенергетичною рослиною, яку використовують для виробництва целюлозного етанолу. Але основне призначення проса прутоподібного, так ще називають цю рослинку – це застосування його як сировини для виробництва паливних гранул, які можна спалювати у твердо паливних котлах для обігрівання будинків.