Іпотерапія – це метод реабілітації з використанням коней. Застосовується для лікування та покращення стану людей з фізичними, психічними та емоційними порушеннями. До іпотерапії відносять верхову їзду і спілкування з твариною: годування коней, догляд за ними, заняття з інструктором або без нього.

Як з’явилася іпотерапія

Використовувати коней у лікувальних цілях почали ще стародавні греки. Вони проводили кінні прогулянки, щоб піднімати настрій невиліковно хворим людям.

У V столітті до нашої ери Гіппократ у своїх вченнях говорив про зцілювальний ритм верхової їзди і пропонував використовувати іпотерапію, наприклад, для боротьби з безсонням і для поліпшення м’язового тонусу.

У медичних книгах VII століття також згадується використання верхової їзди для лікування морального занепаду, нервових розладів і навіть подагри.

Популярність іпотерапія набула вже у XX столітті. 1952 року датчанка Ліз Хартел посіла друге місце в змаганнях із кінного спорту на Олімпійських іграх у Гельсінкі. Тоді стало відомо, що за кілька років до цього вона перенесла поліомієліт і була повністю паралізована. Відновитися їй допомогли заняття з фізіотерапевтом, а пізніше – з конем. До моменту захворювання вона вже була професійною наїзницею. І щойно змогла достатньо рухати руками і ногами, знову сіла на коня. Такий успіх публіка сприйняла як цілющу силу верхової їзди.

Після цього, в 1960-х роках, у Європі, США та Канаді стали відкриватися центри терапевтичної верхової їзди. А напрямок отримав свою назву – іпотерапія. Зараз це окрема дисципліна з усталеними принципами.

Які властивості приписують іпотерапії

Вважається, що реабілітація за участю коней допомагає за травм, патологій опорно-рухового апарату, як-от церебральний параліч, за мовленнєвих і ментальних порушень. Іпотерапія має розвивати координацію рухів, давати нові сенсорні відчуття та заспокоювати.

Часто цей метод пропонують дітям з аутизмом, очікуючи, що в результаті покращаться їхні комунікативні здібності. З твариною дитині простіше встановити контакт і сформувати прихильність.

Як інструмент у своїй роботі іпотерапію використовують різні фахівці: фізичні терапевти застосовують заняття з кіньми для тренування ходи, балансу, контролю пози, зміцнення м’язів і збільшення діапазону рухів. Трудотерапевти використовують рухи коня, щоб поліпшити увагу, координацію, баланс, продуктивність і сенсорні процеси. А логопеди вважають, що іпотерапія покращує мову, когнітивні та жувальні функції.

Терапевтичний ефект занять, на думку прихильників методу, базується на трьох принципах:

• рухи коня імітують нормальні рухи таза людини під час ходьби. Це підвищує еластичність і гнучкість зв’язок таза наїзника;
• коливання тіла тварини передаються наїзникові. Йому доводиться задіювати різні групи м’язів і координувати свої рухи так, щоб утриматися верхи на коні. Це покращує баланс і контроль м’язів у пацієнта;
• температура тіла у коня на 2 °C вища, ніж у людини, – 38-38,8 °C. Це допомагає наїзникові розслабляти й ефективніше розтягувати м’язи та зв’язки.

Як проходять заняття іпотерапією

На першому етапі це може бути пасивна їзда, тобто людина сидить або навіть лежить на коні, а інструктор керує ним і підбирає відповідний ритм руху. На більш просунутому рівні інструктор дає наїзникові самостійно керувати конем або виконувати на ньому вправи: нахили тулуба, перекидання ніг та інші.

Якщо у пацієнта є емоційні або психічні порушення, фахівець може запропонувати спілкування з конем: годувати тварину, доглядати, навіть заплітати коси з гриви.

Чи працює іпотерапія насправді

Систематичний огляд досліджень лікування психічних розладів кіньми показав, що доказів ефективності поки недостатньо.

Але автори свіжіших досліджень помітили, що в дітей з аутизмом спілкування з тваринами може знижувати рівень стресу та тривожності. Хоча позитивні зміни в емоційному стані, найімовірніше, пов’язані з виробленням гормону окситоцину під час догляду за твариною. Він формує почуття прихильності та довіри. Водночас гормон може вироблятися і у відповідь на інші приємні дії, наприклад, на обійми.

Також іпотерапія може використовуватися як допоміжний інструмент реабілітації дітей із церебральним паралічем у поєднанні з основними методами лікування. А Американська асоціація фізичної медицини та реабілітації рекомендує застосовувати заняття з кіньми під час відновлення після мієліту в комбінації з плаванням.

Загалом терапію з різними тваринами зазвичай критикують, бо немає впевненості, що саме тварина справила позитивний ефект на хворого, а не класичне лікування.

Коли іпотерапія точно не підійде

У іпотерапії є абсолютні протипоказання. До них належать:

• психічні розлади, які можуть наразити когось на небезпеку. Наприклад, суїцидальні настрої, схильність до жорстокого поводження з тваринами, агресивна поведінка пацієнта;
• гостра грижа міжхребцевого диска;
• дегенерація тазостегнового суглоба;
• епілепсія, яка не піддається лікарському лікуванню;
• алергія на кінську шерсть;
• деякі стани під час загострення, наприклад ревматоїдний артрит.

Також не рекомендується проводити заняття, якщо рух на коні викликає біль у пацієнта або він не може утримуватися в сідлі через фізичні особливості здоров’я.

Чи безпечна іпотерапія

Під час занять на коні є ймовірність впасти й отримати травму. У результаті стан може стати ще важчим, ніж був до падіння. Завдання інструктора – зробити все, щоб мінімізувати ці ризики.

Три кити безпеки в іпотерапії такі:

• навчений інструктор, який вміє керувати конем;
• правильно підібраний кінь, який підходить пацієнтові за розміром, має передбачуваний характер, навчений спокійно взаємодіяти з людьми і слухати інструктора;
• захисне обладнання під час заняття: шолом і утримувальні ремені.

Раніше ми писали: Обійми зцілюють: вчені підтвердили користь дотиків для здоров’я