"Відомі і незвідані": ТОП-3 книги від Бібліотеки на Шевченка

31 Серпня, 2024 | Дмитро Кубанов

Книжкова серія української класики від видавництва РМ привертає увагу своєю якісною підборкою та виданням найважливіших творів української літератури. Ці видання стали невід’ємною частиною культурного доробку країни, сприяючи збереженню та популяризації української класики серед широкого кола читачів. Бібліотека на Шевченка пропонує читати класику в серії "Відомі і незвідані".

Микола Хвильовий, "Я (Романтика)"

У виданні вміщено твори Миколи Хвильового, який у своїх памфлетах обґрунтував потребу української культури орієнтуватися на найкращі світові зразки, а не обмежуватися лише перейманням російських тем, сюжетів і практик текстотворення. Своїми гострими публіцистичними виступами він протестував проти примусової росіянізації українців, московського шовінізму, наївно сподіваючись, що в умовах тогочасного ладу можна створити сприятливі умови для розвитку української мови та культури. Його перо вивело фразу "Європа чи “Просвіта”?", яка для багатьох інтелектуалів стала орієнтиром. Під "Просвітою" письменник розумів провінційну відсталість України в колоніальних умовах, а "Європою" позначав нові форми, орієнтовані на високохудожні зразки інших літератур.

Валеріан Підмогильний, "Місто"

Головний герой "Міста" Степан Радченко — мрійник із гарячим серцем і розхристаною душею. Скептик, який добре знає, що зрадити раз — означає зрадити назавжди. Амбітний і здібний, він палить по собі мости, прагнучи завоювати місто — тимчасово чужий і до нестями бажаний для нього світ. Невтомний експериментатор, він закохується й закохує жінок, досліджує власне "Я" і межі дозволеного. Чи вдасться йому не загубити себе в калейдоскопі днів і вихорі подій? Степан випробовує місто на міцність, а воно його. Та чи буде переможець у цьому протистоянні?..

Ольга Кобилянська, "Valse Melancolique"

Вишуканість, драматизм і вічне прагнення більшого: Ольга Кобилянська — мисткиня, чиї слова звучать наче музика. Її твори сповнені сонячним світлом і вільним подихом вітру, її героїні — як натягнуті струни: здається, мить — і мелодія змовкне, та попри все вона розливається далі, торкаючись самої душі. Відверта, пронизлива і сучасна — класика, що по-справжньому відкривається тим, хто вміє відчувати.