“Навіщо їсти капусту, якщо є картопля?” – гарна крилата фраза з відомої відеогри 2008 року випуску від Rockstar. Попри перше враження не дуже кумедного стереотипного жарту про картоплю в контексті новини про Білорусь, насправді в ній криється куди глибша метафорична паралель про важливість свободи вибору та цензуру мистецтва. Про заборону роману повідомило білоруське видання “Наша Ніва”.

Володимира з GTA IV, Великого Брата з “1984” та Олександра Лукашенка з реальності поєднують не тільки кумедні фірмові вуса. Так само як і Володимир з GTA IV, президент Білорусі Олександр Лукашенко родом з СРСР – тоталітарної держави, в якій концепція свободи вибору була далека для більшості обивателів у широкому сенсі, а мистецтво з незручним для “партії” змістом піддавалося цензурі.

Йдеться не про “думкозлочини” з віднині забороненої в Білорусі класики антиутопії, до якої ми ще повернемося. Свобода була обмежена залізною завісою більше в культурному та економічно-споживчому плані. Що читати, слухати чи дивитися, що їсти та що одягати – вибір людей був обмежений тим, що пройшло цензуру так званого Великого Брата. Для радянської людини це було нормою, адже справді – навіщо їсти капусту, якщо є картопля?

Здавалося, що для країн колишнього Союзу це вже позаду. Свобода слова та демократія разом із глобалізацією та відкритою економікою допомогли суспільствам України, Росії та Білорусі розвинутися на межі сторіччя. Але, як завжди, десь щось пішло не так, як того б хотілося. Влада поплічника окупанта разом із самим окупантом прагне повернутися до часів “залізної завіси”. Мало того, вони прагнуть затягнути Україну в прірву з собою. Закони стають все більш схожими на закони тоталітарних країн, а люди все більш поринають у забуття. Але чи так це насправді? На жаль, так, але не зовсім. Нове покоління, не обтяжене “совковими” поняттями, прагне і буде прагнути самостійно обирати, як йому жити. Скуштувавши свободу, людина буде до неї прагнути, незважаючи ні на що. Про це в тому числі й роман.

Один з найвідоміших романів-антиутопій «1984» побачив світ у 1948 році. Книга англійського письменника Джорджа Орвелла змальовує, як може нищити особистість тоталітарна супердержава Океанія. Її жителі не мають прав і свобод, вони позбавлені індивідуальності. У суспільстві панує жорстка ієрархія, все підпорядковується владі, люди не мають права любити, а шлюби укладаються виключно з репродуктивною метою. Твір був заборонений у низці тоталітарних країн, зокрема у СРСР.

Хто не здатен зрозуміти, завжди буде намагатися заборонити, але саме ступінь свободи в країні вирішує, чи буде втілена в життя чиясь абсурдна ідея. Наприклад, можна згадати позов на 246 мільйонів фунтів від адвоката Джека Томпсона, який описав комплексну сатиричну гру як “симулятор вбивства поліцейських”. Після кількох гучних та невдалих позовів Адвокатура Флориди позбавила його звання адвоката. Лукашенко все ще президент.

“Зняти з продажу усі версії книги Орвелла Д. “1984″. Про реалізацію буде повідомлено не пізніше 19 травня”, – цитує розпорядження видання.

Копія розпорядження наразі недоступна в Мережі. У статті пояснили, чому саме:

«Наша Ніва» має копію розпорядження про заборону продажу книги. Ми її не публікуємо з думок безпеки людей, які нам її передали» (переклад ред. МІС ТБ)

GTA – сатира, 1984 – антиутопія. Ці жанри ніколи не подобалися політикам та вузьколобим активістам, адже в них забагато правди та “незручного” зображення проблем суспільства. Але заборонені вони не всюди. Війна — не мир, свобода — не рабство, незнання — не сила, як би того комусь не хотілося.