30 квітня на Новій сцені Академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки відбулася знакова подія — прем’єра вистави "Нас видав хвіст". Ця постановка за п’єсою Дона Нігро "Звірячі історії" стала результатом творчого тандему театральної студії SOUL (майстерня "Гармонія") та випускників Дніпропетровського фахового мистецько-художнього коледжу. Проєкт, реалізований завдяки підтримці громади у межах програми "Бюджет участі. МІСТО – 2026", відкриває перед глядачами світ філософських притч, де межа між твариною та людиною майже стирається.

Філософія ферми в Огайо: від спостережень до сцени

В основі постановки лежить унікальний літературний матеріал. Автор п’єси, американець Дон Нігро, тривалий час жив на фермі в штаті Огайо. Саме там, спостерігаючи за повсякденним життям свійських тварин та диких звірів, він почав помічати в їхній поведінці дивовижну схожість із людськими характерами. Його "Звірячі історії" — це дзеркало, у якому відбиваються наші страхи, внутрішні обмеження та вічний пошук власного "Я".

Режисерка-постановниця вистави, керівниця творчої майстерні "Гармонія" та заслужена артистка України Марина Юрченко, так описує вибір матеріалу:

"Це дуже незвичайний матеріал, тому що через образи тварин він надзвичайно точно говорить про людей і про сучасне суспільство. Там дуже смішні, іноді абсурдні історії про папуг, індиків, кішок, корів і так далі. Але кожний уривок підіймає дуже гострі теми: страх бути не таким, як усі, про самотність, стадність, залежність від чужої думки. Ми працювали з молодими акторами над цим матеріалом як над частиною їхньої дипломної роботи, досліджуючи питання внутрішніх обмежень та дивакуватості кожного з нас".

Метафори у пір’ї та лусці: про що говорять звірі?

Вистава складається з окремих сюжетів, кожен з яких — це закінчена історія, сповнена впізнаваних метафор та гострого, подекуди "чорного" гумору.

Одним із центральних образів став Качкодзьоб. Він не розуміє власної природи після невдалого походу до бобрів і стає втіленням розгубленості підлітка у великому світі. Студієць творчої майстерні "Гармонія" Артем Килимник, який виконує цю роль, ділиться своїми відчуттями:

"Сьогоднішня наша вистава про підлітків та їхні проблеми, які наразі є дуже актуальними. Я граю в цій виставі чотири ролі. Моя перша роль — це качкодзьоб. Я — уособлення підлітка, який не знаходить себе в середовищі, який не такий, як всі. Саме ця роль показує дитину, яка трошки ніби не вливається в колектив, але дуже сильно цього хоче".

Глядачі також побачать Папуг, які у своїй тісній клітці відчайдушно намагаються знайти "власне слово", щоб розірвати коло вічних повторень. Їхня спроба вийти за межі звичного стає справжньою трагедією. Не менш яскравою є Індичка, яка вперто ігнорує фізичні обмеження (відсутність пальців та губ) і мріє грати на саксофоні. А поруч із ними — лемінги, що біжать до прірви лише тому, що "так прийнято", граціозні киці, які намагаються збагнути свою залежність від простої нитки, та корови, що покірно чекають своєї долі.

Акторський виклик та творча команда

Для молодого акторського складу вистава стала справжнім професійним іспитом. Динаміка дії вимагає від виконавців неймовірної пластичності: вони миттєво змінюють костюми, голоси та манеру поведінки прямо на очах у публіки.

Валентин Кошля, актор театру ім. Лесі Українки, який у цій виставі приміряє на себе одразу чотири ролі, зазначає:

"Перевтілюватися внутрішньо трошечки важкувато, але в нас було достатньо репетицій для того, щоб це вже відточити так, щоб усе відбувалося ніби на автоматі".

Разом із Валентином у виставі задіяні талановиті молоді артисти: Ольга Алексеєнко, Валерія Козинець та Софія Чеботарьова. Свої сили на великій сцені знову випробували вихованці майстерні "Гармонія" Артем Килимник та Вікторія Попіонкіна (глядачі вже пам’ятають їх за головними ролями у "Блакитному птаху"). Доповнює цей потужний ансамбль досвідчений майстер сцени Олександр Пушкарьов, який постає перед глядачами у дуже незвичному вигляді.

Візуальну магію вистави створювали головний балетмейстер театру Наталія Клішина, яка розробила пластичне рішення вистави, та Наталія Худіч — художник-сценограф та автор костюмів, яка зуміла через деталі одягу передати "звірячу" сутність героїв.

"Бюджет участі": соціальна місія проєкту

Варто підкреслити, що "Нас видав хвіст" — це не просто чергова новинка репертуару. Проєкт №14 став переможцем конкурсу "Бюджет участі. МІСТО – 2026" у категорії "Екологія, ІТ та культура". Він спрямований на молодь віком від 13 до 18 років, допомагаючи їм через мистецтво знайти відповіді на питання самопізнання.

Після серії вистав проєкт перейде до наступного етапу — освітнього. Шляхом випадкового відбору буде обрано групу з 30 підлітків, які пройдуть безкоштовний навчальний блок, до якого, зокрема, увійдуть:

• майстер-класи з акторської майстерності та вправи на самопізнання;
• тренінги з комунікації та командної роботи;
• читка, аналіз п’єси та імпровізація.

Тема самопізнання актуальна у будь-якому віці, але для підлітків вона є життєво важливою. Вистава "Нас видав хвіст" дає можливість кожному глядачеві подивитися у "звіряче дзеркало" і, можливо, вперше по-справжньому побачити там самого себе.

Долучайтеся до безкоштовних показів та стежте за анонсами Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки!