Видатний інженер та винахідник Володимир Григорович Шухов (1853–1939), уродженець слобожанського Грайворона, зробив величезний внесок у розвиток різних галузей промисловості й будівництва. Та найбільшу славу йому приніс винахід гіперболоїдних веж.

Як розповідав сам інженер, на таку конструкцію його надихнув власний плетений кошик для паперів, на який хатня робітниця одного разу поставила доволі важкий горщик із фікусом. У 1896 році Шухов подав патентну заявку на спосіб будівництва сітчастих металевих веж у формі гіперболоїда. Вирізнялися вони неймовірною міцністю, легкістю, вітростійкістю і, що не менш важливо, – економією металу.

За життя інженера було споруджено понад двісті гіперболоїдних конструкцій різного призначення – маяки, опори ліній електропередач, радіотрансляційні вишки тощо, – та переважну їх більшість становили водонапірні вежі. Низка таких збереглася і в сучасній Україні: у Миколаєві, Черкасах, Білій Церкві, Конотопі, Помічній… А найвищим односекційним гіперболоїдом Шухова став 70-метровий Аджигольський маяк, разом зі своїм 30-метровим "братом" збудований у Дніпровському лимані в 1911 році.

34-метрова водонапірна вежа в Черкасах (1914). Фото: Вікіпедія

Незважаючи на такий блискучий успіх, на початку тридцятих років будівництво шуховських веж раптово припинилося. Заговорили про непевність методу їх розрахунку та недостатню стійкість. І сталося це після аварії, що трапилася в 1930 році під час зведення 45-метрової водонапірної вежі у Кам’янському.

Певно, що цю аварію спричинили не хиби конструкції (відпрацьованої вже кількома десятиліттями!), а недостатня якість металу або недбалість при будівництві. Приміром, у тому ж 1930 році при спорудженні фабрики-кухні в Кам’янському завалився мур, що завдало збитків у близько 100 тисяч карбованців. Тобто зниження якості будівельних робіт тоді не було дивиною.

За спогадами близьких Володимира Шухова, він дуже переживав цю ситуацію. "Ось люди бояться будувати вежі моєї системи, але зрозумійте лише, що вони в три-чотири рази легші, ніж Ейфелева вежа, за тієї ж самої міцності", – говорив інженер.

600-метрова телевізійна вежа в Гуанчжоу (2010). Фото: Вікіпедія

Правоту винахідника підтвердив час. Гіперболоїдні конструкції використовували чимало видатних архітекторів двадцятого століття, застосовуються вони й нині. У 2010 році в китайському Гуанчжоу постала шестисотметрова гіперболоїдна телевежа, на той час найвища в світі. Так продовжує жити та втілюватися геніальний винахід, в історії якого – на жаль, негативним чином – відзначилося Кам’янське.