Як працюватиме новий закон про мобілізацію, якими способами буде відбуватися вручення повістки, чи буде відстрочка для аспірантів, чи чекати захисникам демобілізації та про запровадження базової військової підготовки. Про всі ці моменти розповів член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та інформації Федір Веніславський в інтерв’ю РБК-Україна.

Сьогодні, 4 березня Секретаріат планує скласти порівняльну таблицю законопроектів.

За оптимістичним сценарієм, Комісія може завершити роботу над проектом змін до 10-15 березня. За песимістичним сценарієм, комітет матиме час до 20 березня, щоб розглянути поправки, узагальнити висновки комітету, проголосувати за них і направити законопроект до ВР на повторне друге читання.

Якими будуть способи вручення повістки

Ключовий момент стосується електронного кабінету призовника і можливості оповіщення в електронному форматі про необхідність з’явитися до ТЦК та СП. Це фактично альтернатива електронних повісток – ми від цього також відмовилися, воно не знайшло підтримки в комітеті. Ми залишили можливість реєстрації в електронному кабінеті як право, а не як обов’язок. І також ми залишили можливість, передусім особам, що проживають за межами України, скористатися електронним кабінетом для дистанційного оновлення даних без в’їзду на територію України, оскільки потім виникне проблема з можливістю їх виїзду. А це мова може йти і про студентів, які навчаються за кордоном, про тих чоловіків, які ще до війни переїхали мешкати за кордон.

Ще один важливий блок – повноваження органів державного влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних заходах. Тут ми всі дійшли згоди, що необхідно уточнити повноваження відповідних суб’єктів, тому що на сьогоднішній день ТЦК та СП фактично залишились сам на сам з необхідністю здійснювати всі мобілізаційні заходи. Тоді як у чинних законах передбачено, що ціла низка суб’єктів бере участь у забезпеченні мобілізації. Але вони, з огляду на різні причини і нечіткість законодавчих норм, цього не робили, або уникали.

Усі решта способів залишаються тими ж. У паперовому вигляді, вручення під відеофіксацію або іншими шляхами за умови фіксації, що людина її отримала.

Що буде з відстрочкою для аспірантів

Це друга з тих норм законопроекту, щодо якої надійшло найбільше поправок. На першому місці – норми про відстрочку для осіб, що доглядають за людьми з інвалідністю. І до мене, і до моїх колег надходили численні звернення з цього питання. Безумовно, не може бути поділу на громадян, які навчаються в аспірантурі за кошти фізичних осіб, і на тих, які навчаються в аспірантурі за кошти державного бюджету. Це є неконституційно, воно порушує принцип рівності. Тому ми прибрали цей поділ – всі аспіранти матимуть право на відстрочку, незалежно від форми навчання.

А далі Міністерство освіти буде розробляти механізми, в тому числі шляхом запровадження відповідних іспитів, щоб особи, які не мають реального наміру здобувати науковий ступінь, займатися наукою і не мають відповідних знань, не зловживали цим правом при вступі до аспірантури. Причому незалежно – за кошти фізичних осіб чи за кошти державного бюджету.

Що буде з демобілізацією

Це питання ми залишили для розгляду у режимі закритого засідання комітету, бо його треба буде розглядати за участі представників сектору безпеки та оборони. Концептуально є згода, що треба визначити чіткі терміни служби і можливість демобілізації. Є консенсус, що це може бути після 36 місяців. А конкретні терміни, деталі та механізм ми ще будемо обговорювати – чи це стосується участі у бойових діях, виконання бойових розпоряджень чи обов’язків з несення військової служби в тилу тощо. 36 місяців – це той орієнтир, до якого ми зараз консенсусно схиляємось.

Запровадження базової військової підготовки

Це зберігається однозначно, оскільки строкову військову службу буде скасовано. Є багато складових цієї базової військової підготовки. По-перше, її можна буде пройти у вишах. Якщо людина навчається у ВНЗ, то вона протягом 4-5 років навчання зможе самостійно обрати, коли пройти цю базову військову підготовку. Вона триватиме протягом п’яти місяців у мирний час і протягом трьох місяців у військовий час.

Також було погоджено, що всі державні службовці, всі працівники органів поліції, прокурори, можливо навіть і судді, мають пройти базову військову підготовку. Тобто ми йдемо до того, що все населення, за наявності такого сусіда як Росія, має бути готовим до захисту Батьківщини.

Для тих громадян, які не навчаються у вищих навчальних закладах чи не здобувають послідовну освіту – для них буде базова військова служба, яка також буде тривати такий же термін. Військова кафедра буде зараховуватися у базову військову підготовку.

Концептуально було ухвалено, що громадяни віком 18-25 років зобов’язані будуть або пройти базову військову службу, або базову військову підготовку. Якщо вони не пройшли – то по досягненню 25 років вони можуть бути призвані на навчальні військові збори і отримати статус військовозобов’язаного.

Раніше ми писали: Чи заблокують кошти на рахунках ухилянтів: рішення комітету з питань нацбезпеки