• UA
  • RU
  • Пишаємось і надихаємось: українці, які вже отримували Оскар

    15 Березня, 2024 | Новини |

    Перший в історії України Оскар саме за фільм отримав документальний “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова. Але до цього наші співвітчизники уже отримували золоту статуетку.

    Хто з українців та за що вже був нагороджений раніше, читайте у нашій публікації.

    Варвара Каринська – 1948 рік

    Харківська дизайнерка Варвара Каринська у 1939 році переїхала, втікаючи від Другої світової війни, до Нью-Йорку, де змінила своє им’я на Барбара. Каринська створила образи для майже 50 балетів і здійснила переворот в балетній моді, створивши балетну пачку. Танець вимагав все більшої свободи і пластики, тому Каринська відходила від обручів і пачок на кшталт парасольок зі спицями. Робила багатошарові пачки без обручів, які були легкими, зберігали форму, демонстрували талію і ноги балерини. Вона почала використовувати м’які спідниці, які не заважали рухам танцівниці і водночас створювали необхідну атмосферу і настрій вистави і врешті створила балетну пачку, яка сьогодні є у світі загальноприйнятою. Також мисткиня модифікувала корсет.

    У лютому 1949 року під час 21 церемонії Академії кіномистецтв на сцену піднялася Елізабет Тейлор, аби вперше за історію Оскара оголосити номінацію “Кращий костюм”. Тоді ще навіть розділяли переможців у чорно-білому та кольоровому кіно. Омріяну статуетку здобули Варвара Каринська та Дороті Джекінз за кольорову стрічку “Жанна д’Арк” з Інгрід Бергман.

    Дороті Джекінз, та Варвара Каринська (праворуч). Фото з мережі

    Дмитро Тьомкін – 1952, 1955, 1958 роки

    Відомий американський композитор єврейського походження народився в українському Кременчуці. Працював викладачем, писав музику для кіно і балетних труп. Як і багато наших земляків, у 20-х роках минулого століття виїхав до Америки. І зумів підкорити Голлівуд. Композитор був номінований на найпрестижнішу нагороду в галузі кіно 22 рази, отримав заповітну статуетку 4.

    Тріумфальною для Тьомкіна стала церемонія 1953 року. Композитор отримав одразу дві золоті статуетки: за музику до вестерну “Рівно опівдні” (1952) і за пісню Do Not Forsake Me з цього ж фільму. Премію Оскар Дмитру Тьомкіну присуджували ще двічі: за музику до фільмів “Високий і могутній” (1955) і “Старий і море” (екранізація повісті Ернеста Гемінґвея, 1958).

    Квітка Цісик – 1978 рік

    Батько Квітки Цісик був львівським скрипалем. Її бабуся, дідусь і мама жили у Львові до 1944 року. Родина була знаною інтелігенцією у місті. Втікаючи від окупації та радянської влади, у 1949 році опинилися у США. Співачка народилася вже у Нью-Йорку в 1953 році.

    Співачка допомагала багатьом відомим американським музикантам і продюсерам. Співала на бек-вокалі у Вітні Г’юстон та Майкла Джексона. Також її запрошували для участі в записах своїх альбомів відомі співаки – Майкл Болтон, Боб Джеймс, Лінд Ронстад, Роберт Флек.

    У 1978 році пісня “Ти осяюєш моє життя”, яку виконала Квітка Цісик в однойменному фільмі, отримала Оскар і Золотий глобус. Пісня також була номінована на Греммі у категорії “Пісня року”. Цісик виконала у фільмі всі жіночі партії, втім, через конфлікт з режисером фільму її прізвище вирізали з титрів.

    Євген Мамут – 1988

    Ще один український інженер, уродженець Харкова, Євген Мамут придумав всесвітньо відомий ефект камуфляжу для фільму “Хижак” з Арнольдом Шварценеггером.

    Мамут, випускник ХПІ, часто відвідував аматорську кіностудію в Палаці студентів. Євген Мамут емігрував із Харкова до США в 1978 році. У Харкові, його вважали “зрадником і ворогом народу”, тому у 80-х роках XX століття для демонстрації робіт Кіностудії ХПІ ім’я Євгена Мамута вирізали з титрів.

    Саме з його допомогою створювали спецефекти для десятків картин, серед яких “Леді-яструб”, “Брудні танці”, “Матриця” та інших.

    Оскароносний Євген Мамут. Фото з мережі

    Джек Паланс – 1992 рік

    1992 року за роль другого плану в комедії про ковбоїв “Міські Піжони” (City Slickers) Оскар отримав відомий у Голлівуді актор Джек Паланс. На той момент йому виповнилося 73 роки. Солідний, погодьтеся, вік для людини, яка, прийнявши з рук Вупі Голдберг бажану нагороду, Джек почав віджиматися на одній руці просто на сцені. Але гордість в той момент охопила не мільйони американців, а мільйони українців. Адже справжнє ім’я Джека Паланса — Володимир Палагнюк, предки якого ще до народження хлопчика приїхали до США з Тернопільської області. На історичну батьківщину Джек Паланс уперше приїхав 1996 року. Він був знайомий з багатьма режисерами. Захоплювався українською історією, розмовляв українською мовою та мріяв про роль гетьмана Івана Мазепи.

    “Я українець, а не росіянин, і не маю нічого спільного ні з російським кіно, ні з росією!”— відповів він на церемонії нагородження. Прекрасний ляпас так званим братам нашим і, на жаль, сусідам.

    Під час церемонії Джек Пеланс сказав, що в нього склалося враження, що він нібито перебуває на фестивалі з якоїсь помилки.

    Цього ж вечора нагороду з рук приймав ще один артист з українським корінням. Як показує практика, не надто сильний у географії та історії Дастін Гоффман. У своїй промові Гоффман наголосив, що його бабуся і дідусь вихідці з російського Києва і висловив подяку росіянам за те, що ті перемогли гітлерівську Німеччину і врятували бабусю, яка, інакше, “могла перетворитися на шматок мила”.

    Джекс Паланс (Володимир Палагнюк) – крайній праворуч. Фото з мережі

    Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube Facebook Instagram Telegram

    Це може вас зацікавити