4 квітня світ відзначає Міжнародний день мінної безпеки — дату, яка для українців сьогодні стала питанням виживання. Дніпропетровщина, як прифронтовий регіон, щодня стикається з викликами: від ракетних ударів до атак безпілотників. Проте найбільша підступність ворога криється не лише у вибухах, що лунають зараз, а й у тих, що "зачаїлися" в очікуванні жертви. Про те, як розпізнати смерть у побутових речах та що робити при небезпечних знахідках, ми поспілкувалися з Володимиром Кривенком — ветераном 25-ї Січеславської бригади та заступником директора КУ "Кам’янський міський ветеранський простір".

Небезпека з неба: підступність "Шахедів" та касетних снарядів

Перша лінія загрози для кам’янчан — це наслідки повітряних атак. Навіть збита нашими ППО ціль залишається смертельно небезпечною. Володимир наголошує, що бойова частина "Шахеда" може сягати 40 кілограмів — цього достатньо, щоб перетворити на брухт кілька танків. Але ворог розраховує не лише на силу вибуху, а й на людську цікавість.

"Були випадки, коли противник навмисно робив безпілотники яскравими, або навіть залишав на них написи, щоб привернути увагу перехожих. Це цинічна пастка: людина підходить ближче, щоб роздивитися чи сфотографувати, і стається підрив", — застерігає експерт.

Не меншу загрозу несуть касетні боєприпаси, що розлітаються на велику площу. Вони можуть застрягти в деревах, упасти на дахи будинків або просто лежати на дитячих майданчиках, нагадуючи металеві циліндри чи кульки.

Сезонний відпочинок: міни-пастки та "луна" минулих воєн

З потеплінням кам’янчани масово виїжджають на дачі, відпочивати за містом, рибалити чи збирати перші гриби. Проте фахівці застерігають: звичні місця відпочинку сьогодні можуть таїти смертельну загрозу. Небезпека — це не лише частини збитих дронів чи свіжі нерозірвані снаряди. Ворожі диверсійні групи можуть навмисно ставити міни у привабливих для людей місцях. Деякі з них мають вигляд звичайних каменів, вкритих матовою тканиною, а сучасні детонатори реагують просто на рух, коли людина лише наближається до них.

Окрім "свіжих" загроз, не варто забувати і про історичне відлуння війни. У наших лісах та у водах Дніпра досі можуть знаходитись боєприпаси часів Другої світової війни.

"За 80 років перебування у воді чи землі метал став критично нестабільним. Такий снаряд — це “порохова бочка”, яка може здетонувати від найменшого дотику або спроби його пересунути", — пояснює Володимир.

"Пелюстки" та "роутери": як розпізнати замасковану смерть

Особливу увагу під час занять у Ветеранському просторі приділяють мінам-пелюсткам (ПФМ-1). Володимир показує макети, надруковані на 3D-принтері. Ці міни маленькі й мають незвичну форму, тому для дитини це виглядає як цікава іграшка. Хоча вибуховий заряд у них невеликий, проте якщо на таку міну наступити — це як мінімум гарантована травматична ампутація стопи. А якщо не надати допомогу вчасно, потерпілий може померти від критичної втрати крові.

Ще один приклад підступності — міна МОН-50. Вона пласка, зелена і ззовні дуже нагадує звичайний вай-фай роутер. Встановлена на узбіччі дороги чи в лісосмузі, вона здатна "викосити" все живе осколками на відстані до 50 метрів. Також існують міни серії ПОМ, які розкидають навколо себе майже непомітні нитки-розтяжки. Їх вкрай важко побачити у траві, а для підриву достатньо зачепити таку нитку ногою чи навіть вудкою під час риболовлі.

Алгоритм виживання: поради ветерана

Головна теза Володимира Кривенка проста: не ви в цю землю предмет клали — не вам його і піднімати. Якщо ви помітили щось підозріле, пам’ятайте чітку послідовність дій.

1. Зупиніться та замріть. Не наближайтеся до предмета. Навколо можуть бути інші міни.
2. Позначте місце. Не чіпаючи знахідку, залиште поруч (на відстані) якийсь орієнтир: прив’яжіть хустку на гілку або покладіть яскравий пакет. Це допоможе саперам швидше знайти небезпечну зону.
3. Відходьте назад. Повертайтеся точно тими ж слідами, якими прийшли. Це єдиний шлях, про який ви точно знаєте, що він не замінований.
4. Повідомте фахівців. Одразу телефонуйте за номерами 101 (ДСНС) або 102 (Поліція).

Успіх боротьби з невидимим ворогом — у нашій пильності. Не ходіть у незнайомі лісові хащі, будьте уважними на дачах та берегах водойм. Пам’ятайте: міна не обирає жертву, вона просто чекає на того, хто втратить пильність.