Невидима смерть під ногами: ветеран Володимир Кривенко про мінну безпеку в реаліях прифронтового регіону
4 квітня світ відзначає Міжнародний день мінної безпеки — дату, яка для українців сьогодні стала питанням виживання. Дніпропетровщина, як прифронтовий регіон, щодня стикається з викликами: від ракетних ударів до атак безпілотників. Проте найбільша підступність ворога криється не лише у вибухах, що лунають зараз, а й у тих, що "зачаїлися" в очікуванні жертви. Про те, як розпізнати смерть у побутових речах та що робити при небезпечних знахідках, ми поспілкувалися з Володимиром Кривенком — ветераном 25-ї Січеславської бригади та заступником директора КУ "Кам’янський міський ветеранський простір".
Небезпека з неба: підступність "Шахедів" та касетних снарядів
Перша лінія загрози для кам’янчан — це наслідки повітряних атак. Навіть збита нашими ППО ціль залишається смертельно небезпечною. Володимир наголошує, що бойова частина "Шахеда" може сягати 40 кілограмів — цього достатньо, щоб перетворити на брухт кілька танків. Але ворог розраховує не лише на силу вибуху, а й на людську цікавість.
"Були випадки, коли противник навмисно робив безпілотники яскравими, або навіть залишав на них написи, щоб привернути увагу перехожих. Це цинічна пастка: людина підходить ближче, щоб роздивитися чи сфотографувати, і стається підрив", — застерігає експерт.
Не меншу загрозу несуть касетні боєприпаси, що розлітаються на велику площу. Вони можуть застрягти в деревах, упасти на дахи будинків або просто лежати на дитячих майданчиках, нагадуючи металеві циліндри чи кульки.

Сезонний відпочинок: міни-пастки та "луна" минулих воєн
З потеплінням кам’янчани масово виїжджають на дачі, відпочивати за містом, рибалити чи збирати перші гриби. Проте фахівці застерігають: звичні місця відпочинку сьогодні можуть таїти смертельну загрозу. Небезпека — це не лише частини збитих дронів чи свіжі нерозірвані снаряди. Ворожі диверсійні групи можуть навмисно ставити міни у привабливих для людей місцях. Деякі з них мають вигляд звичайних каменів, вкритих матовою тканиною, а сучасні детонатори реагують просто на рух, коли людина лише наближається до них.
Окрім "свіжих" загроз, не варто забувати і про історичне відлуння війни. У наших лісах та у водах Дніпра досі можуть знаходитись боєприпаси часів Другої світової війни.
"За 80 років перебування у воді чи землі метал став критично нестабільним. Такий снаряд — це “порохова бочка”, яка може здетонувати від найменшого дотику або спроби його пересунути", — пояснює Володимир.
"Пелюстки" та "роутери": як розпізнати замасковану смерть
Особливу увагу під час занять у Ветеранському просторі приділяють мінам-пелюсткам (ПФМ-1). Володимир показує макети, надруковані на 3D-принтері. Ці міни маленькі й мають незвичну форму, тому для дитини це виглядає як цікава іграшка. Хоча вибуховий заряд у них невеликий, проте якщо на таку міну наступити — це як мінімум гарантована травматична ампутація стопи. А якщо не надати допомогу вчасно, потерпілий може померти від критичної втрати крові.
Ще один приклад підступності — міна МОН-50. Вона пласка, зелена і ззовні дуже нагадує звичайний вай-фай роутер. Встановлена на узбіччі дороги чи в лісосмузі, вона здатна "викосити" все живе осколками на відстані до 50 метрів. Також існують міни серії ПОМ, які розкидають навколо себе майже непомітні нитки-розтяжки. Їх вкрай важко побачити у траві, а для підриву достатньо зачепити таку нитку ногою чи навіть вудкою під час риболовлі.

Алгоритм виживання: поради ветерана
Головна теза Володимира Кривенка проста: не ви в цю землю предмет клали — не вам його і піднімати. Якщо ви помітили щось підозріле, пам’ятайте чітку послідовність дій.
- Зупиніться та замріть. Не наближайтеся до предмета. Навколо можуть бути інші міни.
- Позначте місце. Не чіпаючи знахідку, залиште поруч (на відстані) якийсь орієнтир: прив’яжіть хустку на гілку або покладіть яскравий пакет. Це допоможе саперам швидше знайти небезпечну зону.
- Відходьте назад. Повертайтеся точно тими ж слідами, якими прийшли. Це єдиний шлях, про який ви точно знаєте, що він не замінований.
- Повідомте фахівців. Одразу телефонуйте за номерами 101 (ДСНС) або 102 (Поліція).

Успіх боротьби з невидимим ворогом — у нашій пильності. Не ходіть у незнайомі лісові хащі, будьте уважними на дачах та берегах водойм. Пам’ятайте: міна не обирає жертву, вона просто чекає на того, хто втратить пильність.
