25 квітня 1920 року стало днем народження Дніпровського державного технічного університету. Саме цього дня, згідно з рішенням Катеринославського губернського відділу професійної освіти, в Кам’янському, де розташовувався один з найбільших металургійних заводів країни, було засновано політехнікум, який після багатьох перетворень став сучасним ДДТУ.

За низкою фотографій (більшість із них – з архіву кам’янчанина Олега Миколайовича Мороза) згадаймо понад сторічну історію забудови університету.

Перший корпус у сімдесяті роки

Історичні будівлі навчального закладу розташувалися на Гімназичному проспекті. Перший корпус було розбудовано з колишнього дитячого притулку православного товариства допомоги бідним. А другий корпус, що височіє навпроти, – це колишня школа того ж притулку, надбудована третім поверхом теж за радянських часів.

У 1967 році в селищі гідроенергетиків було збудовано величезний третій корпус, оздоблений наскрізними рельєфами та мозаїкою авторства видатного митця-кам’янчанина Івана Першудчева.

А протягом наступних двадцяти років тут сформувалося ціле навчальне містечко. Деякі його будівлі вирізняються оригінальною архітектурою, як-от зведений у 1983 році корпус № 7. Цікавою обіцяла бути й будівля актового залу, що лишилася незавершеною.

Краєвиди інститутського містечка:

Пам’ятний знак викладачам, співробітникам та студентам інституту, загиблим у Другій світовій війні, споруджений 1975 року:

Клуб «Полум’яні зорі», збудований 1978 року:

Стадіон «Буревісник» був переданий інститутові в 1979 році, а раніше належав Дніпровському металургійному заводу:

Також у складі інституту колись перебував збудований в 1963 році корпус у Соцмісті, де розташовувався хіміко-технологічний факультет. Нині про це нагадує лише мозаїка на будівлі: