Фото з альбома "Дніпродзержинськ" 1981 року

Напередодні Міжнародного жіночого дня 1969 року голова міськвиконкому Микола Михайлович Ктитарєв урочисто перерізав стрічку на вході до Палацу щастя, який відкрився на проспекті Пеліна (нині – Гімназичному).

Новий міський заклад став результатом реконструкції житлового 4-квартирного будинку, спорудженого ще до війни для керівництва Дніпродзержинського коксохімічного заводу. На першому поверсі Палацу щастя розташувалися вестибюль, кімнати для реєстрації новонароджених і попереднього запису молодят. На другому поверсі містився церемоніальний зал. Серед гарного оздоблення тут вирізнялася мармурова плита, на якій було викарбовано юнака та дівчину. Також у будівлі облаштували окремі кімнати нареченого і нареченої та банкетний зал, на стінах якого були зображені історичні місця Кам’янського-Дніпродзержинська й навіть краєвиди ще не існуючого тоді Лівого берега.

У ході однієї з пізніших реконструкцій будівля збагатилася вітражами. Хтось із кам’янчан пригадає й велику газосвітлову вивіску, встановлену на фасаді. За понад пів століття тут поєднали свої долі (ну або ж роз’єднали їх) десятки тисяч містян. Аж ось навесні 2023-го колишній Палац щастя, на той час відділ реєстрації актів цивільного стану Заводського району, було зачинено внаслідок реорганізації, здійсненої Міністерством юстиції України. Проіснував заклад, таким чином, 54 роки.