Останній весняний та перший літній місяці в українському календарі – пора «родинних» свят. У другу неділю травня вже традиційно святкують День матері, 15 травня – День сім’ї. 1 червня відзначають День захисту дітей, а в третю неділю червня – День батька.

Темі родини, материнства, батьківства та дитинства в Кам’янському було присвячено чимало творів монументального мистецтва: скульптур, розписів, вітражів тощо. Деякі з них і згадаємо в цьому дописі.

У повоєнні роки в Соцмісті на вулиці Затишній, яка в ті часи називалася Зеленою, з’явилися два скульптурних твори: уособлення родини та батьківства.

Дивом вони збереглися до наших днів та є справжніми цікавинками забудови колишнього азотно-тукового заводу:

Спочатку в оцій скульптурі з дитячої долоні злітав голуб, але після того, як у птаха зруйнувалися крила, його замінили невеличкою кулькою:

Скульптура, що стояла колись у сквері проспекту між центральною площею та пам’ятником «Прометей» (знімок цей, найімовірніше, – фотографа Якова Куценка):

А ця статуя матері з дитиною, виконана місцевим скульптором – мешканцем одного з прилеглих будинків, – заховалася у скверику в «містечку ДДРЕС». За переказом, митець втілив у творі риси власної дружини та сина:

До речі, іншу таку ж саму скульптуру було встановлено на території піонертабору та бази відпочинку ДДРЕС у селі Бородаївка:

Скульптура хлопчика з черепахою знайшла свій притулок у затишному подвір’ї дитсадка в самому центрі міста, на Медичній вулиці:

Фрагмент видатного розпису «Життя» не менш видатного українського художника Валерія Ламаха в Палаці «Хімік», відкритому в 1970 році:

Один із будинків на проспекті Тараса Шевченка прикрашає мозаїка авторства подружжя митців Василя і Калини (Клавдії) Стефаненків, про яку ми нещодавно згадували:

Ось таким вітражем було оздоблено інтер’єр лівобережної поліклініки. Чимось нагадує рисунок Леонардо да Вінчі «Вітрувіанська людина», ну а тут – вітрувіанський хлопчик:

Невеликий вітраж (ймовірно – авторства когось із подружжя Келлерів) на сходах міської дитячої поліклініки, який нагадує дитячий-таки малюнок:

А неподалік, у колишній поліклініці 9-ї міської лікарні, жінка з дитиною повертаються з прийому в лікарки:

Одні з багатьох вітражів колишнього універмагу «Дитячий світ», які не збереглися:

У центрі цього розпису в лікувальному корпусі медико-санітарної частини ПХЗ, збудованому в 1979 році, художник Михаїл Александров процитував мозаїку Дмитра Мерперта «Нова ера» з внутрішнього дворику посольства СРСР у Стокгольмі (1970):

Власне, мозаїка «Нова ера»:

Розпис перестав існувати ще за радянських часів, ось як виглядало це місце згодом:

Пам’ятник Матері, виконаний скульптором Гарніком Хачатряном, було встановлено в сквері головного проспекту – на місці нижньої чаші каскаду фонтанів – у 2002 році. Цей знімок зроблено нами невдовзі після відкриття монумента:

Композиція на фасаді музею історії міста (відкритий у 1985 році), скульптор Леонід Михайльонок. Нарешті тут зображено дитину із «повним комплектом» з обох батьків:

Безсумнівно, відповідає нашій темі й сюжет із Різдвом Христовим, який відкриває собою масштабний вітраж Михайла Додарева «Звана вечеря» (1987) в колишньому ресторані «Олімпія», присвячений життєвому шляху Спасителя від народження до покладення у гроб:

І навіть «Лань» (1976) скульптора Олександра Бєлашова в центральному міському парку: