7 вересня 1993-го: трагедія, яку Кам’янське пам’ятає вже 32 роки
Сьогодні, 7 вересня, Кам’янське згадує одну з найтрагічніших подій у своїй історії. Рівно 32 роки тому, у 1993-му, на Дніпровському державному металургійному комбінаті ім. Дзержинського сталася жахлива аварія — вибух доменної печі №7.
Тоді під час ремонтних робіт порушення техпроцесів призвело до страшних наслідків: вибух охопив робітників, які були в доменній. Загалом постраждало 28 осіб, з яких 18 загинули.
Для міста це був день чорної скорботи. Для багатьох родин — особиста трагедія, що забрала синів, братів, батьків. Чимало кам’янчан і сьогодні з болем згадують тих, кого втратили.
"Для мене ця дата має особливе значення. Мій батько загинув, коли йому було лише 34 роки. У родинному архіві зберігся випуск газети “Знамя Дзержинки” від 8 вересня 1993 року. В ньому писали, що причиною вибуху стало порушення технології під час ремонту. Тоді все сталося миттєво, полум’я охопило людей у печі"

Серед 18-ти жертв — люди різного віку і професій. Вогнетривники, горнові, слюсарі, газовики… Усі вони були частиною величезного виробничого колективу, який створював метал для країни.
Сьогодні ми згадуємо їх поіменно, адже пам’ять — це найменше, що можемо зробити:
-
Козеренко В’ячеслав Антонович, 40 років, вогнетривник "Дніпродомнаремонту"
-
Шестерньов Андрій Володимирович, 23 роки, горновий доменного цеху
-
Білоус Володимир Васильович, 39 років, вогнетривник "Дніпродомнаремонту"
-
Павленко Сергій Петрович, 22 роки, газовик доменного цеху
-
Новошецький Василь Анатолійович, 33 роки, горновий доменного цеху
-
Оношко Володимир В’ячеславович, 22 роки, водопровідник доменного цеху
-
Козин Володимир Миколайович, 28 років, вогнетривник доменного цеху
-
Гаркавий Юрій Володимирович, 37 років, водопровідник доменного цеху
-
Базименко Володимир Миколайович, 35 років, горновий доменного цеху
-
Топчій Юрій Іванович, 38 років, упорядник поїздів залізничного цеху №1
-
Бодневич Іван Володимирович, 35 років, старший майстер зміни доменного цеху
-
Абдул Григорій Іванович, 56 років, вогнетривник "Дніпродомнаремонту"
-
Кременчуцький Микола Андрійович, 56 років, вогнетривник "Дніпродомнаремонту"
-
Сєріков Володимир Миколайович, 32 роки, слюсар-ремонтник доменного цеху
-
Журавель Юрій Андрійович, 40 років, водопровідник доменного цеху
-
Кравченко Олександр Іванович, 34 роки, горновий доменного цеху
-
Мілов Михайло Іванович, 46 років, горновий доменного цеху
-
Шевцов Георгій Михайлович, 35 років, горновий доменного цеху




Минуло вже 32 роки. Змінилося місто, змінилася країна, але біль тих подій не стерся. Адже трагедії на виробництві — це не лише статистика чи хроніка, це завжди зруйновані долі і невиправні втрати.
Пам’ять про 7 вересня 1993 року — це нагадування нам усім: життя людини має бути понад усе.
Сьогодні Кам’янське схиляє голови у пам’яті за тими, хто загинув на ДМК. Вони були металургами, але передусім — людьми, чиї імена й досі живуть у серцях рідних та земляків.