На початку жовтня відзначають Всесвітній день грибника — неофіційне свято для тих, хто любить осінні прогулянки лісом і "тихе полювання". Ліси поблизу Кам’янського зараз наповнені любителями цього дозвілля: у кошиках містян — маслюки, рядовки і навіть цінні білі гриби. Та перш ніж вирушати на збори, варто добре подумати, адже навіть досвідчені грибники не завжди можуть відрізнити їстівний гриб від отруйного двійника.

Оскільки в нашій редакції досвідчених фахівців із цього питання не виявилося, ми вирішили вирушити на "тихе полювання" з тими, хто знає про гриби значно більше, аби з’ясувати: де їх шукати, що покласти до кошика та яких помилок краще не припускатися.

Журналісти разом із представниками громадської організації "Родини загиблих Героїв-захисників України" поїхали до лісового масиву в районі сіл Куліші та Радісне. У тих, хто займається цим промислом давно, усе продумано до дрібниць: спеціальні палиці з гачками, гумові рукавички, відра чи кошики та свої маленькі секрети. Втім, головна мета такої поїздки полягає не лише у здобичі.

"Чесно кажучи, ми вперше зібралися з нашою громадською організацією, аби провести дозвілля на свіжому повітрі та поспілкуватися. Для нас не важливо, скільки грибів ми назбираємо. Головне — що ми тут усі разом, для нас важлива ця згуртованість", — розповів Олександр Самойлович, голова ГО "Родини загиблих героїв міста Кам’янського".

Серед учасників виїзду — пані Олена, яка збирає гриби вже понад десять років. Вона ділиться спостереженнями щодо нинішнього врожаю:

"Зараз якраз пішов дуже гарний сезон. Багато білих грибів, багато маслюків, а бувають такі роки, що немає нічого — наприклад, через посуху. Я зазвичай збираю маслюки, білі гриби, підосичники. Це захоплює, це справжній азарт: коли бачиш білий гриб, адреналін у крові просто вирує".

Під час прогулянки лісом пан Олександр розповів, що його захоплення грибництвом розпочалося ще за часів армійської служби в Німеччині. Сьогодні він не лише добре знається на різновидах, а й ділиться власними кулінарними та збирацькими рекордами:

"Я, скажімо так, не супердосвідчений грибник, але в житті доводилося багато грибів збирати. Свого часу я служив у Німеччині, а там росте дуже багато грибів, особливо білих. Коли ми виїжджали на полігон на навчання, я організовував солдатів — десь чоловік 10 — і вони збирали гриби, переважно саме білі. Грибів було дуже багато! Тож ми відмовлялися від тушонки та каші, які вже набридли, і їли смажену картоплю з грибами.

Що ж до рекордів, то вже тут одного разу ми з товаришем пішли по гриби й нам пощастило натрапити на справжнє грибне місце. Я за один день назбирав пів ванни! Ми натрапили на таку галявину, де росла рядовка трихолома. Я назбирав чотири великі пластикові пакети з АТБ цих грибів. Це був мій особистий рекорд. Ми тоді з дружиною закрили 30 літрових баночок", — згадує Олександр Самойлович.

Як зазначають досвідчені знавці, за смаковими та кулінарними якостями гриби умовно поділяють на чотири категорії. Найціннішими вважаються гриби першої категорії — зокрема білі, рижики та деякі види груздів. До другої належать підберезники, підосичники та маслюки. Третя й четверта категорії охоплюють гриби з менш вираженим смаком, частина з яких потребує обов’язкової додаткової обробки.

Під час збору існує чимало народних прикмет і секретів. Про один із них розповіла пані Олена:

"Знаєте, коли знаходять, приміром, білий гриб, то по ньому стукають. Якщо звук дзвінкий — значить гриб добрий, хороший, без хробаків чи жучків. А ще це робиться для того, щоб, якщо гриб перезрілий, від постукування обсипалися спори — і на цьому місці згодом виріс новий гриб".

Зрештою у кошиках кожного з учасників експедиції опинилися свої знахідки. Знайшлися і гриби першої категорії — білі, знахідка яких є справжньою удачею. Нашій журналістській групі вдалося зібрати близько кілограма маслюків і кілька інших грибів.

У кошику пані Олени теж зібралося чимало знахідок — і білі, і польські, і маслюки. Проте вона наголошує: розслаблятися під час збору не можна в жодному разі, адже їстівний гриб легко переплутати з неїстівним чи смертельно отруйним.

⚠️ Важливо знати: правила безпеки та статистика

• Небезпечні двійники. Серед найнебезпечніших мешканців наших лісів — бліда поганка, мухомори, галерина та окремі види павутинників.

• Екологічна загроза. Навіть їстівні гриби накопичують токсичні речовини з ґрунту та повітря, тому їх суворо заборонено збирати поблизу автомобільних трас, промислових підприємств чи сміттєзвалищ.

• Правильне приготування. Гриби категорично заборонено споживати сирими. Їх потрібно якнайшвидше піддати правильній термічній обробці одразу після повернення з лісу.

За інформацією лікаря з гігієни харчування Центру контролю та профілактики хвороб Кам’янського району Валерія Яценка, порівняно з минулим роком статистика отруєнь наразі дещо краща. Торік у Кам’янському було зафіксовано два випадки отруєння грибами, внаслідок яких постраждали четверо людей (зокрема одна дитина). У новому грибному сезоні в Кам’янському районі зафіксовано один випадок: 59-річна жінка збирала гриби поблизу селища Кобелячки, після чого її госпіталізували до Кам’янської міської лікарні швидкої медичної допомоги з симптомами отруєння. Втім, менша кількість випадків не означає, що в лісі стало безпечніше.

Любителька тихого полювання Ірина радить дотримуватися головного золотого правила:

"Якщо гриб не подобається або викликає сумнів, краще його не брати або показати тому, хто знається. Бо буває, що гриб їстівний, а ми його просто викинули через незнання".

Тож запам’ятайте головне правило – вирушати на "тихе полювання" можна лише у тому разі, якщо ви є дійсно досвідченим грибником і достеменно знаєте місцеві види. Якщо ж сумніваєтеся у власних знаннях — краще утриматися від зборів та віддати перевагу безпечним грибам із магазину. Адже повний кошик — це приємний азарт, але власне здоров’я та життя — куди важливіші.

Детальніше про те, як проходив грибний рейд нашої знімальної групи, дивіться у відеосюжеті нашої журналістки Анастасії Бессажної.