Ми щодня проходимо повз величезні мурали — відносно новий вид мистецтва, який стрімко набирає популярності як в Україні, так і в Кам’янському. Сьогодні це вже не просто яскраві малюнки на стінах, а глибокі символи й значення, які формують наш світогляд, зберігають пам’ять і підтримують у складні часи.

Від мексиканського монументалізму до українських вулиць

Сам термін "муралізм" виник ще у 1920-х роках у Мексиці після революції. Тоді художники Дієго Рівера, Давид Альфаро Сікейрос та Хосе Клементе Ороско створювали монументальні розписи, поєднуючи класичні фрески з народними мотивами та актуальними суспільними темами. На відміну від музейних полотен, мурали доступні кожному — вони виходять у відкритий простір і безпосередньо впливають на людей та відображають цінності суспільства.

У Кам’янському вуличне мистецтво давно стало невіддільною частиною міського пейзажу. Містяни зазначають, що такі роботи прикрашають простір, дарують натхнення у важкі часи та стають живою історією та теплими спогадами.

"Щасливе місто": патріотичні візитівки від Timo Levin

Однією з мистецьких візитівок міста стала серія патріотичних муралів "Щасливе місто", яку у 2018–2019 роках створив кам’янський стріт-арт художник Тимур Левченко (Timo Levin).

• Образ української дівчини-Весни на проспекті Свободи став символом оновлення й краси.

• Жінка-берегиня — згодом на проспекті Перемоги, 39 з’явився образ матері з дитиною, що уособлює українську любов, силу та незламність.

• Знаковим став мурал із тризубом — робота на проспекті Тараса Шевченка, створена вже після початку повномасштабного вторгнення.

"Бажання зробити символічні патріотичні роботи є в підтримку України та суверенітету незалежності нашої країни, яка вже немало часу здобуває свою свободу. Коріння української символіки сягає від тризубів князя Володимира до сучасності. Тому це як ніщо база та корінь нашої єдності", — зазначає Тимур Левченко.

Естетика та творчість: проєкти Станіслава Саулевича

Чимало відомих робіт залишив у Кам’янському й художник Станіслав Саулевич, який нині продовжує творити в Європі. За його словами, шлях від зародження ідеї до втілення на стіні включає створення ескізів, комп’ютерну обробку в Photoshop для комбінування з рендерами, підбір палітри та роботу з аерозолями й пензлями.

Серед його проєктів:

• Розпис скейт-парку в центрі міста (у співавторстві з іншими художниками).

• Тематичний розпис паркану на проспекті Свободи під час мистецького фестивалю.

• "Життя яскраве" — найвідоміший проєкт на будівлі Центру дитячої творчості та юнацтва, який у 2019 році місто визнало переможцем конкурсу "Бюджет участі".

"Хотілось створити щось естетичне, адже це дім дитячої творчості. Символом стала балерина — як уособлення танцю і творчості. Квіти асоціюються з дітьми як квітами життя. А краплі води символізують енергію, рух та емоції", — розповідає Станіслав Саулевич.

Художник також зауважує, що робота в Україні й за кордоном має відмінності: у Кам’янському він мав повну свободу для авторських сенсів, тоді як у Польщі більшість проєктів базуються на рекламних інтеграціях за суворим ТЗ замовника.

Мистецтво пам’яті: мурал "Намалюй Україну"

Окреме місце в українському стріт-арті займають роботи, присвячені нашим захисникам. У 2023 році на вулиці Айвазовського (біля будинку №37) з’явився мурал "Намалюй Україну". Ініціаторками його створення стали матері загиблих Героїв — Павла Глушка та Дениса Коваленка.

"Коли була річниця їхньої загибелі, ми хотіли увіковічити наш біль за те, що наші герої загинули за Україну, виборюючи незалежність. І щоб люди й діти не забували про таку відданість. У нас у дворі воюють багато хлопців, тож це присвячено і їм також", — ділиться Олена Глушко, мати загиблого Героя.

Авторкою ескізу стала кам’янська художниця Анастасія Пустовойтенко. До створення муралу долучилися її колеги, вихованці художньої школи "Акварель" та місцеві діти. У центрі композиції — образ українки, яка символізує Батьківщину, поруч із нею стоять українські військові, а навколо зображені діти з голубами, які мріють про мирне майбутнє.

Сьогодні стріт-арт у Кам’янському — це значно більше, ніж фарба на стіні. Це мистецтво, яке говорить без слів, зберігає історичну пам’ять, підтримує бойовий дух і щодня нагадує нам про головне — хто ми і за що боремося.