У Театрі ім. Лесі Українки м. Кам’янське розпочалася робота над новою постановкою під робочою назвою "Повний копець". В основі майбутньої вистави — п’єса відомого американського драматурга Пола Слейда Сміта "Unnecessary Farce" (2006). 23 квітня відбулася подія, яка, без перебільшення, відкриває нову сторінку в репертуарній мапі нашої країни — перша читка тексту, що раніше ніколи не звучав українською мовою.

Мені пощастило стати свідком цього захопливого процесу. Зізнаюсь, що для мене це був абсолютно новий досвід. До цього доводилося бачити лише репетиції на сцені, але, як виявилося, спостерігати за народженням вистави під час першого знайомства з текстом — не менш захопливо. Ба більше, я фактично став свідком історичного моменту для всього українського театрального простору.

Режисерське прочитання: один голос для всіх героїв

Головною особливістю цієї зустрічі стало те, що весь текст п’єси від початку до кінця прочитав сам режисер — Ігор Азаров. Відомий нашим театралам своїми влучними постановками комедій ("Примадонни"), казок ("Котигорошко") та масштабних концертних програм, цього разу він постав у ролі справжнього деміурга, який власним голосом вдихнув життя у кожного персонажа.

Ігор Азаров презентував колегам власний переклад п’єси Пола Слейда Сміта. Варто зауважити, що автор оригіналу — постать для світового театру знакова. Сміт є рідкісним прикладом митця, який поєднує успішну кар’єру актора на Бродвеї (зокрема, він грав роль Віллі Вонки у відомому мюзиклі "Чарлі і шоколадна фабрика") із драматургією. Його п’єси обожнюють за класичний гумор та неймовірну динаміку, а постановки за його текстами збирають аншлаги від Лондона до Токіо.

Всеукраїнська прем’єра тексту

Унікальність події в Кам’янському полягає в тому, що це було фактично перше публічне прочитання цього твору в Україні. Наскільки відомо, п’єса, яку понад 400 разів ставили у США, Великій Британії, Австралії та Японії, досі залишалася поза увагою вітчизняних театрів. Не існувало ні українського, ні польського, ні навіть колишнього російського перекладів.

Тож наше місто стало точкою відліку. Як зазначив сам режисер:

"Сьогодні у нас особлива подія — прем’єра тексту. Можливо, хтось і читав цю п’єсу в оригіналі англійською, але в українському театральному просторі все почнеться саме з нас. Цей матеріал я шукав цілеспрямовано: мені була потрібна не просто “хохма заради хохми”, а комедія з живими характерами та справжньою історією. Наша задача — не просто розсмішити глядача, а змусити його співпереживати, відчути весь спектр емоцій".

8 дверей, 2 номери та "Повний копець"

Назва вистава "Повний копець" — це влучна авторська локалізація Ігоря Азарова. За жанром це вибухова суміш комедії положень і класичного фарсу. Сюжет закручується навколо двох недосвідчених копів, мера містечка та його дружини, секретного агента, холоднокровного вбивці та емоційної бухгалтерки. Всі вони неймовірним чином плутаються у восьми дверях двох суміжних готельних номерів.

Особливість п’єси — її "математична" складність. Дія відбувається одночасно у двох номерах, розділених уявною стіною. Глядач бачить усіх, а от персонажі в різних номерах одне одного не чують.

"П’єса виписана з точністю швейцарського годинника, — пояснює Ігор Азаров. — Все тримається на неймовірному темпоритмі: актори мають ловити репліки з сусіднього номера, але не реагувати на них, вчасно вставляючи свої. Це має бути ювелірна, філігранна робота, де кожен “пас” має бути точним".

Живий творчий процес

Хоча текст читав режисер, у залі були присутні актори, які незабаром втілюватимуть ці образи на сцені. Було надзвичайно цікаво спостерігати за їхньою реакцією. Кожна вдала шутка (а їх у тексті безліч!) викликала щирий сміх, а опис дій героїв змушував артистів миттєво "вмикатися": вони відігравали емоції мімікою, робили характерні жести, подумки вже приміряючи на себе ці образи.

Робота над перекладом тривала майже три місяці. Ігор Азаров наголосив, що це була не просто робота зі словником, а складна адаптація:

"Це фактично локалізація. У тексті було безліч жартів, прив’язаних до американських реалій та шотландського діалекту. Найскладнішим було адаптувати цей гумор так, щоб він став близьким і зрозумілим нашому глядачеві, не втративши своєї гостроти та колориту".

Чого очікувати глядачеві?

Попереду в колективу театру великий виклик. П’єса вимагає ідеальної злагодженості, адже будь-яка затримка біля однієї з восьми дверей може зруйнувати всю конструкцію фарсу. Проте вже після першої читки стало зрозуміло: Кам’янське готує справжню театральну бомбу.

"Повний копець" обіцяє стати не лише окрасою репертуару нашого театру, а й помітною подією в масштабах усієї країни. Ми стали першими, хто торкнувся цього матеріалу в Україні, і я впевнений, що глядач гідно оцінить цю сміливу, дотепну та неймовірно енергійну історію.