12 березня 1969 року в історію тодішнього Дніпродзержинська було вписано визначну сторінку. Саме цього дня відбулося урочисте відкриття басейну "Прометей" — об’єкта, який за своїми масштабами та технічними характеристиками миттєво став одним із найкращих у країні. Сьогодні, попри зміну епох та назв, цей спортивний комплекс залишається серцем водного спорту України та символом незламності нашого міста.

Народження "Олімпійця": епоха Михайла Аношкіна

Будівництво басейну такого рівня у промисловому центрі було надзвичайно амбітним проєктом. Головним ініціатором виступив легендарний директор Придніпровського хімічного заводу Михайло Прокопович Аношкін. Він глибоко розумів, що місто, яке важко працює на оборонну та хімічну галузі, потребує найкращих умов для оздоровлення та розвитку майбутніх поколінь.

"Прометей" проєктувався як професійна база олімпійського рівня. Головна чаша довжиною 50 метрів та шириною 21 метр дозволяла проводити тренування на восьми доріжках одночасно. Особливою гордістю була стрибкова частина, де глибина сягала п’яти метрів. Це давало змогу безпечно використовувати десятиметрову вежу та чотири трампліни для підготовки майстрів зі стрибків у воду. Архітектурне рішення залу висотою 22 метри з величезними вітражними вікнами створювало відчуття простору та світла, а глядацькі трибуни на 590 місць регулярно збирали аншлаги під час національних першостей.

Десятиліття випробувань: від занепаду до закриття

Протягом перших двадцяти років басейн працював як злагоджений механізм, виховуючи майстрів спорту міжнародного класу. Проте економічна криза 1990-х років завдала болючого удару по промисловому гіганту ПХЗ, а разом із ним і по всій соціальній інфраструктурі. Велетенська будівля, що потребувала колосальних витрат на опалення та фільтрацію води, поступово почала руйнуватися.

З роками стан споруди став критичним: покрівля втратила герметичність, внутрішні інженерні мережі згнили, а фасад втратив свій величний вигляд. У 2000 році через неможливість подальшої експлуатації басейн було офіційно закрито. Протягом наступних шести років колишній "Прометей" стояв пусткою, перетворюючись на похмурий бетонний скелет у центрі міста. Здавалося, що історія великого спорту в цих стінах завершилася назавжди.

2006–2007: масштабне відродження та нове ім’я

Нове життя спортивного комплексу розпочалося у 2006 році, коли будівлю придбала на відкритому аукціоні компанія "МіКомп". Нові власники поставили перед собою завдання не просто відремонтувати приміщення, а повністю переосмислити його технологічну частину. З липня 2006 по жовтень 2007 року тривала безпрецедентна реконструкція, вартість якої склала близько 10 мільйонів гривень.

Під час робіт було впроваджено принципово нові підходи до експлуатації. Басейн обладнали сучасною системою багатоступеневого очищення води, а для повної енергонезалежності звели автономну модульну газову котельню. Це дозволило підтримувати стабільну температуру води навіть у найлютіші морози, не покладаючись на міські тепломережі. Крім головної плавальної чаші, у спорткомплексі запрацювали чотири спеціалізовані зали для занять східними єдиноборствами, йогою, аеробікою та сучасно обладнаний тренажерний зал.

Оновлений комплекс відкрили 1 листопада 2007 року під назвою басейн "МіКомп". Відтоді він став місцем проведення змагань найвищого рангу, серед яких найяскравішим став чемпіонат Європи з водного поло у 2010 році.

Сучасність: на службі громади та спорту

Сьогодні "МіКомп" — це не просто приватне підприємство, а критично важливий соціальний об’єкт. Попри виклики воєнного стану та періодичні відключення електроенергії, басейн продовжує працювати у звичному режимі. Автономні системи опалення та енергозабезпечення дозволяють зберігати комфортні умови для тренувань, що є життєво необхідним для професійних спортсменів.

Важливою частиною життя комплексу є тренування відділення плавання ДЮСШ №5. Сотні юних мешканців Кам’янського щодня відточують свою майстерність на олімпійських доріжках, маючи змогу готуватися у професійному середовищі. Басейн також залишається головною домівкою для Національної паралімпійської збірної України з плавання. Саме тут наші титуловані атлети готуються до світових рекордів, адже комплекс забезпечує необхідну безбар’єрність та зручність.

Окремим пріоритетом у 2026 році є робота з ветеранами та їхніми родинами. Вода стає найкращим інструментом реабілітації для героїв, які повернулися з фронту. Спільні заходи та тренування допомагають захисникам швидше відновлюватися як фізично, так і психологічно. Історія цього басейну доводить: правильні інвестиції та повага до традицій здатні перетворити стару споруду на джерело сили для всього міста.

В публікації використані фото з особистих фотоархівів Олега Мороза та Віктора Куленка, а також із сайта "Спорт Кам’янське".