На сайті електронних петицій Кабінету Міністрів України набирає обертів ініціатива щодо переходу країни на 4-денний робочий тиждень (32 години на тиждень) із повним збереженням заробітної плати.

Збір підписів під зверненням, ініційованим авторкою Анною Павленко, розпочався 3 липня 2026 року. Станом на зараз ініціативу вже підтримали понад 15 700 громадян із необхідних 25 тисяч. До завершення голосування залишається трохи більше ніж місяць (39 днів).

Що саме пропонують змінити?

Авторка петиції закликає Кабмін ініціювати відповідні зміни до Кодексу законів про працю України. Крім внесення правок до законодавства, у зверненні пропонують:

• запустити обов’язковий державний пілотний проєкт для окремих галузей, бюджетних установ та приватних підприємств;
• проаналізувати результати експерименту та згодом поширити цей досвід на всю країну.

Головні аргументи: боротьба з вигоранням та відновлення сил

Серед ключових причин для проведення цієї реформи авторка називає високий рівень психологічного виснаження та стресу українців в умовах війни. На думку прихильників ініціативи, додатковий вихідний дозволить людям ефективніше відновлювати ресурси, що врешті-решт піде на користь і працедавцям.

У тексті петиції наголошується:

"Це не про те, щоб “менше працювати”, це про те, щоб “працювати розумніше та ефективніше”. Скорочений тиждень — це зменшення професійного вигорання, скорочення кількості лікарняних, зростання продуктивності праці та підтримка внутрішнього ринку й економіки".

А як у світі? (Цікаво знати)

Українська ініціатива спирається на успішні світові тренди. За останні кілька років масштабні експерименти з 4-денним робочим тижнем провели Велика Британія, Ісландія, Іспанія, Бельгія та Португалія.

• Результати у Великій Британії. Під час наймасштабнішого дослідження, де 61 компанія перейшла на модель 100/80/100 (100% зарплати за 80% часу за умови 100% продуктивності), 92% компаній вирішили залишити 4-денку і після завершення експерименту. Доходи підприємств у середньому зросли на 1,4%, а рівень вигорання працівників упав на 71%.

• Досвід Ісландії. Країна стала одним із піонерів скороченого робочого тижня — наразі понад 86% працюючого населення країни мають право на коротший графік без втрати в оплаті.

Думка експертів: плюси та виклики для України

Хоча ідея виглядає привабливо для працівників, економісти та HR-експерти вказують на специфічні виклики для українського ринку праці.

Плюси реформи:

• зниження рівня тривожності та психологічного виснаження громадян;
• звільного часу стимулюватиме внутрішній туризм, сферу послуг та ритейл;
• підвищення лояльності та мотивації працівників.

Виклики та ризики.

• Специфіка галузей. Скоротити графік без втрати якості легко в IT чи креативних сферах, але це важко реалізувати на виробництві, у критичній інфраструктурі, медицині чи ритейлі, де потрібна постійна присутність персоналу.
• Дефіцит кадрів. В умовах дефіциту робочих рук упевнено скорочувати години без залучення додаткового штату може бути складним завданням для бізнесу.

Що далі?

Щоб звернення потрапило на розгляд до Кабінету Міністрів України, воно має перетнути позначку в 25 000 голосів. Якщо петиція набере необхідну підтримку протягом наступних 39 днів, Уряд буде зобов’язаний надати офіційну відповідь щодо доцільності запуску експерименту.