З приходом осені ми вирішили перевірити, наскільки добре кам’янчани знають давні українські слова, пов’язані з цією порою року. Адже в нашій мові осінь завжди описували поетично й образно. Для опитування ми взяли п’ять слів — від знайомих до майже забутих.

Вирій

Значення: у народній традиції — теплі краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи. Це слово пов’язане з уявленнями про міфічний край вічного літа.

Відповіді кам’янчан: більшість містян плуталися — хтось казав, що це "яма", дехто припускав, що "вітер". Правильних відповідей було небагато.

Павутиння

Значення: мережа з тонких волокон, яку створюють павуки. У народній культурі поява "бабиного літа" часто вважалася прикметою осені.

Відповіді кам’янчан: тут мешканці виявилися впевненими — майже всі правильно називали значення слова.

Парасолька

Значення: пристрій, що захищає від дощу чи сонця. Слово походить від грецького "пара" — проти та "соль" — сонце.

Відповіді кам’янчан: більшість обмежувалася перекладом на російську — "зонт". Лише окремі додавали пояснення.

Серпанок

Значення: легка димка, поволока, туман. У літературі часто вживалося для опису осіннього ранку чи вечора.

Відповіді кам’янчан: значення цього слова ніхто не знав. Дехто пов’язував його із серпом чи збором урожаю, але до туману ніхто не додумався.

Мжичка

Значення: дрібний, густий дощ, схожий на легку водяну імлу. Слово походить від давньої форми "мжити" — "моросити".

Відповіді кам’янчан: правильних було небагато. Частіше люди плутали його з іншими словами або взагалі не знали значення.

Тож опитування показало, що прості слова на кшталт "павутиння" або "парасолька" добре відомі навіть дітям. А от давні, поетичніші — "вирій", "серпанок", "мжичка" — майже забуті. Хоча саме вони створюють особливу атмосферу української мови, яка завжди вміла так красиво говорити про осінь.

А як це було дивіться в нашому відео.