Зараз, у період війни, майже всі переживають стресовий стан. Постійні хвилювання, пристосування до нових умов та перебування під впливом довгострокового стресу ведуть до психологічного виснаження і втоми.

У реаліях сьогодення тема психічного здоров’я є важливою та необхідною для розголосу. Адже багатьом людям все ще важко розпізнати проблеми в собі та довіритися іншим.

Аби допомогти впоратися з психологічною втомою під час війни, ми вирішили звернутися за порадами до фахівця з психічного здоров’я Ірини Толстякової.

Багато людей перебувають у постійному стресі та тривозі, до чого це може призвести та як боротися з надмірним хвилюванням?

Постійний стрес і тривога – це про контроль і напругу, тому це і поганий сон, неможливість насолоджуючись провести спокійно час з близькими та друзями. Необхідно прийняти той факт, що ви не всесильні і всього проконтролювати точно не зможете – на рівні країни чи всесвіту.

Щоб знизити тривогу, необхідно зайнятися речами, котрі напряму залежать від вас – побут, сім’я, робота.

Як зрозуміти, що вже час звернутися за професійною психологічною допомогою, чи є якісь тривожні симптоми, на які слід звернути увагу?

Хочу наголосити: з цим не варто гаяти часу. Якщо вам здається, що з вами щось відбувається, з’явились нові симптоми або стани, які раніше вам не були притаманні, виникають нав’язливі думки, ви відчуваєте постійний страх, апатію, то потрібно негайно звертатися за консультацією, можливо 1–2 зустрічей буде достатньо, аби зрозуміти і розібратися з вашим станом.

Чим більше відкладаєте, тим ваша проблема посилюється, і потім, скоріше за все, знадобиться більш довготривала психотерапія чи навіть супровід психіатра.

Зараз є чимало якісної безкоштовної допомоги психологів, які ведуть індивідуальні консультації чи групи підтримки у містах України, а також за кордоном для тих, хто виїхав. Рекомендую користуватись всім цим, якщо є потреба!

Як зрозуміти, що психологічної допомоги потребують рідні люди?

Точнісінько так, як в попередньому питанні. Ви помітите за своєю близькою людиною, що вона пригнічена – може бути перший дзвіночок на шляху до депресії. Чи навпаки, людина занадто активна – через високу тривогу, чи почуття провини, починає робити більше, ніж може, і тоді швидко "вигорає".

Можливо, є спосіб запобігти емоційному вигоранню?

По-перше, обов’язково чергувати роботу і відпочинок.

Зараз всі знаходяться в стані напруги, десь у підсвідомості лунає думка про те, що начебто ви мало робите для покращення якості життя. Безумовно, зі всіма завданнями і справами можна впоратися, але загубити чуттєвість до себе і захворіти чи емоційно вигоріти.

Прямо рекомендую вписувати в свій графік роботи та взагалі життя: кожні 2 години – міні-відпочинок: розминка, кава-брейк, процедура по догляду за собою, музична пауза.

Як ми можемо впоратися з психологічною втомою під час війни?

Війна – великий стрес та навантаження для людини. Будь-який стрес протікає в 3-х фазах. Перша фаза – це тривога, завжди про збудження, виділення гормонів, і якщо ми її призупиняємо, то виходить певний супротив – це друга стадія, відмова від реальності, в ідеалі – адаптація. І третя стадія – виснаження. Виснаження настає, коли організм все ж таки втомився боротися.

Я завжди наголошую на тому, що потрібно в першу чергу потурбуватися про себе, виконувати звичайні ритуали та "бонуси" – маленькі задоволення, які покращать ваш настрій, друге – це допомагати близьким в міру своїх можливостей та намагатись оточити себе приємними емоціями.

Як правильно підтримати людину у скорботі?

Тут також важливо розуміти стадії скорботи. Якщо це перша стадія, то людина відчуває заперечення втрати, тут важливо просто бути поруч, слухати, допомагати в побуті. Якщо людина відчуває гнів чи провину, то це друга стадія, тут важливо терпляче приймати всі емоції, намагатися їх зрозуміти і розділити.

Якщо людина все ж погодилась із втратою, це третя стадія, і тут дуже важливо допомогти людині відновити зміст життя, шукати нові інтереси та опори. Якщо людина вже адаптувалась після втрати, необхідно поважати темп її відновлення, підтримувати та розділяти з нею почуття.

Чи можливо віднайти мотивацію у важкі моменти в житті?

Це завжди вибір людини. Тут важливо усвідомити, що життя таке, як воно є, воно нам дано одне і воно проходить прямо зараз. Подивившись на свої прожиті роки, чесно дайте відповідь на запитання: "Цього достатньо? Чи можна на цьому етапі поставити крапку?!". І якщо ні, за ці бажання й зачепитися. Загадайте, чого б ще хотілось в житті досягнути.

Зараз в умовах війни багато людей вважають, що веселитися або відзначати свята "не на часі". Чи є дана позиція правильною та чим відмова від звичних моментів, які приносять щастя та радість, може обернутися для психічного здоров’я людини?

Ні в якому разі не можна карати себе відмовою від звичних традицій, свят чи радощів. Якщо є така можливість, то необхідно брати від життя ці моменти задоволення та веселитися, адже війна йде і невідомо, коли закінчиться, а життя – воно прямо зараз.

У вашому блозі, у постах, ви закликаєте "жити тут і зараз". Що це означає та наскільки важливо в реаліях сьогодення дотримуватись цієї настанови?

Тому що прямо тут і зараз немає тривоги, немає небезпеки, а є знайоме для мене середовище, рідні для мене люди. Тут і зараз для мене все зрозуміло, а там у майбутньому невідомо, тому і тривожно.

Помічайте радощі, задоволення, навіть якісь малі та незначні, – це те, що вас наповнює тут і зараз.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram